У Луцьку завершили дослідження вежі Свинюських

Польовий етап досліджень завершила Державна установа «Охоронна археологічна служба України» НАН України. Роботи проводили на території Державного історико-культурного заповідника у Луцьку спільно з науковими та релігійними установами.

Вежа Свинюських була частиною укріплень Луцького Нижнього, або Окольного, замку. У письмових джерелах її вперше згадують у 1510 році. Тоді в документах йшлося про муровані склепи під вежею біля храму Святого Якова. Ця згадка свідчить, що споруда мала підземну частину.

У документах 1545 та 1552 років вежу описували як добре збережену. У 1624 році територію, де вона розташовувалася, передали ордену Святої Бригіди Шведської для облаштування монастиря. Точний час руйнування вежі невідомий, однак археологічні дані підтверджують, що на момент будівництва монастирського комплексу вона ще існувала.

Що виявили під час розкопок

Внутрішня частина вежі має розміри 8,55 на 5,2 метра. Підземне приміщення завдовжки 4,8 метра і завширшки 2,65 метра розташоване на глибині 5,3 метра від сучасної поверхні землі. Його перекриває циліндричне склепіння.

До підземелля ведуть цегляні сходи з поворотом. Вони мають два марші: верхній із шести сходинок, нижній — із семи. На повороті облаштували нішу для освітлення.

Також археологи виявили підземний перехід завширшки два метри до цоколя монастирської будівлі бригідок. Дослідники зафіксували, що фундаменти вежі та монастиря були з’єднані між собою.

Фундамент вежі завширшки до 2,5 метра складається з цегли на вапняковому розчині та великих включень світлого вапнякового каменю. За даними дослідників, такий камінь використовували також під час спорудження потужних укріплень Луцького замку та вежі Чорторийських. Його доставляли з території сучасної Житомирщини, що потребувало значних коштів.

Серед археологічних знахідок — кераміка, коробчасті полив’яні кахлі та інші предмети, які датують 16 — початком 17 століття.

Що планують далі

До настання зими архітектурно-археологічні залишки вежі планують законсервувати. Надалі мають розробити проєкт її ревіталізації, щоб зберегти споруду та включити її до історико-культурного й туристичного простору Волині та України.