Удари по російських НПЗ, масовані обстріли та бої на Донеччині. Новини війни

Про головні події війни за тиждень розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Ситуація на фронті

Російська армія зазнала поразки у спробі оточити «Фортечний пояс» Донеччини, до якого входять Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка. Українська операція «Вівальді» на Лиманському напрямку, за даними аналітиків, дозволила ліквідувати російський виступ на північ від Лимана, звільнити щонайменше 176 км² території та розгромити північне угруповання російських військ. Це змусило РФ переглянути плани швидкого захоплення регіону та зірвало черговий дедлайн, встановлений Путіним.

На схід від Слов’янська та Краматорська українські сили форсували Сіверський Донець у районі панівної висоти поблизу Кривої Луки. Також, за даними аналітиків, ЗСУ звільнили Озерне, Пискунівку та Малинівку й просунулися поблизу Рай-Олександрівки та Миколаївки. Ці дії спрямовані на послаблення загрози для Слов’янська та Краматорська зі сходу.

Водночас на Костянтинівському напрямку російські війська просунулися в північно-західній частині міста. За оцінками аналітиків, під їхнім контролем перебуває близько 37,88% території Костянтинівки. Попри заяви Кремля про нібито повне захоплення міста, українські підрозділи продовжують утримувати позиції в його північно-західних районах і зміцнювати оборону поблизу Дружківки.

На Покровському напрямку російські сили, які, за наведеними даними, захопили Покровськ у січні 2026 року, продовжують безуспішно намагатися просунутися до Добропілля. Попри заяви Міністерства оборони РФ про оточення міста, українські військові зачищають територію від російських інфільтраційних груп і проводять контратаки.

На Сумщині російські війська продовжують обмежені наступальні дії в північній частині області. У районі Вовчанська на Харківщині українські підрозділи зачистили близько 10 км² лісового масиву від російських інфільтраційних груп. На Куп’янсько-Лиманському напрямку ЗСУ утримують позиції в Куп’янську. Водночас у західному угрупованні російських військ фіксують значне виснаження особового складу та дезертирство. За наведеними даними, за останні місяці кількість дезертирів перевищила 8 тисяч осіб.

На південному фронті українські сили утримують і розширюють позиції поблизу Оріхова, зокрема в районах Новоандріївки та Новоселівки. Також ЗСУ провели успішні контратаки поблизу Олександрівки та Гуляйполя.

Обстріли України

Російські війська регулярно завдають по Україні масованих комбінованих ударів, використовуючи балістичні та крилаті ракети, зокрема «Калібр», Х-101 та «Іскандер», а також реактивні безпілотники. Під час атаки в ніч на 7 жовтня Росія випустила понад 130 дронів і десятки ракет. За наведеними даними, удари спричинили щонайменше 135 жертв серед цивільного населення в Кременчуці, Прилуках, Запоріжжі, Києві та Харкові.

Кількість загиблих і поранених цивільних в Україні продовжує зростати. За перші вісім місяців 2026 року цей показник збільшився на 55% порівняно з аналогічним періодом 2025 року й перевищив 15 280 осіб. Крім того, 8 жовтня російські війська завдали удару керованими авіабомбами по двох пасажирських автобусах у Краматорську. За даними аналітиків, внаслідок атаки загинули щонайменше 30 цивільних.

Паралельно Росія розширює виробництво нових типів озброєння. Зокрема, йдеться про реактивні ракети «Бандероль» (S8000) та «Дан-Т». Їхня заявлена вартість становить від 50 до 150 тисяч доларів, швидкість сягає 650–750 км/год, а дальність польоту — до 500 км. Також російські війська застосовують реактивні безпілотники «Герань-4» і «Герань-5», оснащені новими боєголовками, призначеними для ураження мостових конструкцій.

Серед цілей російських атак залишаються транспортна інфраструктура та логістичні об’єкти. РФ систематично атакує мости через Дніпро в Києві та Запоріжжі, а також залізничні локомотиви й порти Одещини. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено понад 500 локомотивів.

У відповідь Україна розвиває засоби протиповітряної оборони та перехоплення повітряних цілей. Зокрема, розгортає автоматизовані кулеметні турелі з використанням штучного інтелекту і випробовує швидкісні дрони-перехоплювачі LITAVR+ та Sting 2.0. Крім того, українські Повітряні сили застосовують винищувачі F-16, а також триває підготовка пілотів для роботи на французьких літаках Rafale.

Атаки України на РФ та на окуповані території

Унаслідок далекобійних ударів українських безпілотників, за даними аналітиків, виведено з ладу понад 51% загальної потужності російської нафтопереробки. Серед уражених об’єктів — Омський нафтопереробний завод, найбільший у Росії, потужністю 21 мільйон тонн на рік, а також підприємство «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані, розраховане на переробку 10 мільйонів тонн нафти щороку.

Крім того, українські сили атакували Самарську лінійну виробничо-диспетчерську станцію, Астраханський газопереробний завод, Ільський НПЗ та Володарську ЛПДС під Москвою. Також повідомляється про ураження нафтових танкерів у порту Сочі та акваторії Чорного моря.

Сили оборони України завдали ударів і по російських військових об’єктах. Зокрема, атакували аеродром «Сеща» у Брянській області та аеродром «Ханська» в Адигеї, де, за наведеними даними, знищили винищувачі Су-34 та Су-35.

Серед інших цілей — дата-центр компанії Yandex у місті Сасово Рязанської області. За наявною інформацією, там розміщувалися суперкомп’ютери, які використовували для навчання російських нейромереж. Також унаслідок українських ударів повністю обвалився Чонгарський міст, що з’єднує Крим із Херсонщиною.

Крім того, у Чорному морі українські сили знищили російські морські ретранслятори, які використовували для управління безпілотниками.

Дипломатія, гуманітарні аспекти та дезінформація

Росія відкидає пропозиції України щодо локального припинення вогню, зокрема для евакуації та порятунку цивільних у повністю заблокованих Олешках на Херсонщині. За наведеними даними, дії російських військ призвели там до гуманітарної катастрофи, а ЗСУ змушені доставляти мешканцям їжу та ліки за допомогою безпілотників.

Водночас Росія посилює інформаційний тиск на європейські країни. Зокрема, поширює пропагандистські заяви про нібито ескалацію з боку НАТО у відповідь на зміцнення кордонів Естонією та Фінляндією. Спецслужби Данії, Німеччини та Естонії також повідомляють про збільшення кількості російських диверсій і підпалів на європейських оборонних підприємствах.

На окупованих територіях України російські війська продовжують примусове переміщення цивільних і паспортизацію. За даними аналітиків, понад 4 500 мешканців прифронтових районів Донеччини вивезли до пунктів тимчасового розміщення, де проводять так звану фільтрацію та примушують отримувати російські паспорти. У Маріуполі триває масове вилучення квартир під приводом визнання їх безхазяйним майном.

Росія також посилює контроль над освітою та вихованням дітей на окупованих територіях. Із 2027 року в школах планують запровадити єдине державне телевізійне мовлення. На Запорізькій АЕС в Енергодарі окупанти впровадили програми мілітаризації дітей, починаючи з дитячих садків.

Водночас російська влада планує спрямувати значні кошти на утримання окупованих територій України. У бюджеті РФ на 2027–2029 роки передбачили 865 мільярдів рублів, або близько 10 мільярдів доларів, на так звану інтеграцію та відновлення цих територій.

На тлі втрати понад половини нафтопереробних потужностей і скорочення нафтогазових доходів Росія вживає заходів для підтримки економіки. Міністерство фінансів РФ у п’ять разів збільшило щоденні закупівлі іноземної валюти та золота, довівши їх до 10,2 мільярда рублів на день. Цей крок має сприяти послабленню рубля.

Крім того, російська державна корпорація «Росатом» викупила 100% акцій транспортного оператора «Дело Груп», щоб посилити контроль над логістикою.