Біля колишнього Будинку офіцерів у Луцьку помітили «гору» уламків сторічної плитки

29 серпня біля стін будівлі на вулиці Винниченка, 8, мистецтвознавець Богдан Ворон помітив уламки керамічної плитки, якою була викладена підлога у деяких кімнатах приміщення. Про це він написав у спільноті «Культурна спадщина і розвиток громад Волині» у фейсбуці, додавши фото шматків покриття та старі світлини підлоги всередині будівлі.

«Ймовірно, у будівлі колишнього Земельного банку (Будинку офіцерів) було зруйновано історичні підлоги. Перевірити не маю змоги, адже ведуться будівельні роботи», — зазначив Богдан Ворон.

Нагадаємо, що споруда перебуває на балансі Луцького національного технічного університету. Вже рік тут триває реставрація — планують відкрити інтерактивний музей науки.

Саму будівлю звели у 1930 році для польського Земельного банку. З початком Другої світової війни використовували як адмінприміщення спочатку радянські війська, а згодом — німецькі. У 1944-му тут облаштували Будинок офіцерів. За часів незалежності приміщення здавали в оренду. До кінця 2011 року будівля належала Міноборони. Після цього її передали ЛНТУ.

Плитка, якою у 1930 році вкрили підлогу в будівлі банку, характерна для забудови 19-го та першої половини 20-го століть. Її часто використовували саме як підлогове покриття, але траплялося, що нею оздоблювали й фасади. Для плитки властива надзвичайна міцність — таке покриття не зношується століттями.

Що кажуть в університеті

Інженер-будівельник Михайло Василишин, який є підрядником робіт, пояснив, що плитка на світлинах — з підвалу, який довгий час був підтоплений. Через вологу, що зруйнувала основу під покриттям, зберегти плитку не вдалося.

«Основа просіла, була проламана. Ми пробували збивати плитку акуратно різними методами, але в нас не вийшло. Відбулася виїзна нарада: проєктант, підрядник та замовник разом ухвалили рішення про демонтаж», — зазначив інженер.

Михайло Василишин розповів, що на першому та другому поверхах плитку «по максимуму зберігають» — там це дозволяє нижній шар підлоги. Втім, він наголосив, що близько 35% покриття все ж пошкоджено.

Реакція відділу охорони культурної спадщини

Начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Олександр Котис повідомив, що в понеділок, 31 серпня, будівлю обстежили. Виявили «гору» уламків на задньому дворі — більшість демонтованої плитки дійсно знята із підвалу, тобто з цокольного поверху.

Проте, зазначив Котис, знімати покриття почали й на верхніх поверхах.

«Ми попросили майстрів зупинити роботи, зробили фотофіксацію, склали акт. У нас на фото є цей перфоратор, який застряг просто в плитці. Лист із вимогою зупинити демонтаж та зберегти всі автентичні елементи вже відправили в університет», — коментує Олександр Котис.

За його оцінками, демонтовано половину покриття. У самому сховищі, де за часів банку за надміцними металевими дверима (яких вже немає) стояв сейф, уся плитка збережена, підтвердив начальник відділу.

«Вона дуже, дуже міцна, щільна і гарна. Зроблена на віки. Однозначно становить предмет охорони — хоча б тому, що є частиною пам’ятки. Її не можна самовільно викидати, адже вона теж під охороною», — підкреслює Котис.

Окремо у відділі наголосили на необхідності збереження таких автентичних елементів:

• металеві ґратки на вікнах;

• зовнішні та внутрішні двері;

• огородження сходів, перила, декоративні елементи на них;

• підлогова плитка;

• ліпнина стель;

• деталі та орнамент фасадів;

• деталі оздоблення паркану від тротуару вулиці Винниченка, в тому числі вхідна хвіртка;

• бруківка на території пам’ятки;

• люки водогону та каналізації.

«… Пам’ятка — це не лише стіни, дах, а й всі автентичні складові споруди чи ансамблю: вікна, двері, матеріали оздоблення, плитка, сантехніка, інженерне устаткування тощо. Усе це створює образ пам’ятки, становить предмет охорони й підлягає збереженню, як і пам’ятка в цілому. Відповідно до статті 24 Закону України „Про охорону культурної спадщини“, використання пам’ятки має здійснюватися у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам’ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Діючи в межах повноважень як орган охорони культурної спадщини, вимагаємо припинити будь-які демонтажні роботи збережених автентичних елементів пам’ятки», — йдеться у листі відділу до університету.