На Волині вживають заходів для збереження рідкісного птаха

У травні 2026 року міжнародна команда науковців та природоохоронців обстежила осокові болота в межах національного природного парку «Прип’ять-Стохід». На історичних місцях гніздування фахівці зафіксували лише 52 співаючих самців очеретянки прудкої, повідомили у громадській організації «Українське товариство охорони птахів».

За даними досліджень, українська популяція виду у верхів’ї річки Прип’ять скоротилася на 85–92%. Якщо у 2020–2023 роках тут нараховували приблизно 1690–1950 співаючих самців, то нині залишилося від 134 до 299.

Окремо науковці провели моніторинг осокового болота біля селища Бірки (Любомильська громада). Там у 2026 році зафіксували 24 співаючих самців, тоді як торік їх було 42.

Чому зникають місця гніздування

Однією з головних причин скорочення чисельності птаха природоохоронці називають погіршення стану осокових боліт. Через тривалі посухи території потерпають від нестачі вологи.

Водночас припинилися регулярне викошування трави та випасання худоби. Через це відкриті осокові ділянки швидко заростають очеретом і чагарниками верби.

Професор Мартін Фладе, який ще у 1995 році досліджував гніздові популяції очеретянки в Україні, зазначив, що придатна для гніздування рослинність на болотах ще зберігається. Водночас території стають дедалі більш фрагментованими та заростають чагарниками.

Що планують робити

Для збереження середовища існування птаха команда міжнародного проєкту LIFE4AquaticWarbler спільно з Любешівською селищною громадою розробила план відновлення місцевих осокових боліт.

Проєкт профінансує придбання спеціалізованої техніки для національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Її використовуватимуть для розчищення боліт від очерету та чагарників.

Зібрану під час робіт біомасу планують передавати місцевим соціальним закладам як альтернативне паливо. Такий підхід уже випробували під час тестових розчисток восени та взимку 2025–2026 років. Заготовленої біомаси вистачило, зокрема, для опалення Бірківського ліцею взимку 2026 року.

Наразі команда проєкту розробляє техніко-економічне обґрунтування подальшої спільної роботи з громадою.

Чому це важливо

Очеретянка прудка є індикаторним видом. За словами керівниці моніторингу Українського товариства охорони птахів, доцентки Львівського національного університету імені Івана Франка Оксани Гнатини, її присутність свідчить про сприятливий стан болотної екосистеми, яка є домівкою і для інших рідкісних видів.

За останнє століття світова популяція очеретянки прудкої скоротилася приблизно на 95%. Нині на планеті залишилося близько 4–5 тисяч співаючих самців. Вид в Україні має статус такого, що зникає, та входить до міжнародних природоохоронних списків.

Українські осокові болота донедавна забезпечували умови для гніздування близько 30% світової популяції виду в Європі. Тому їх збереження має значення не лише для очеретянки, а й для всієї екосистеми Волинського Полісся.

Нагадаємо, проєкт зі збереження популяції очеретянки прудкої триватиме до 2033 року.

Довідково:

Проєкт LIFE4AquaticWarbler реалізує в Україні ГО «Українське товариство охорони птахів» у межах дев’ятирічної міжнародної програми. Вона об’єднує сім партнерів із п’яти країн, де гніздиться очеретянка прудка. Проєкт співфінансує програма ЄС LIFE та міжнародні природоохоронні організації й фонди.