Масовані атаки, бої на сході та удари по тилу Росії. Новини війни

Про головні події війни за тиждень розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Ситуація на фронті

Російські війська продовжують наступальні дії на кількох напрямках фронту, однак, за даними аналітиків, підтверджених значних успіхів не мають. На Харківському напрямку росіяни намагалися просунутися в районах Куп’янська та Борової, застосовуючи артилерію, авіацію та штурмові групи. Основною метою залишається витіснення українських сил із лівобережжя річки Оскіл і створення загрози для логістики ЗСУ. Водночас українські військові проводять контратаки та утримують свої позиції.

На Донеччині найінтенсивніші бойові дії тривали поблизу Слов’янська, Краматорська та Покровська. Російські війська атакували із застосуванням бронетехніки, авіації та артилерії, намагаючись відтіснити українські сили від ключових транспортних вузлів. Попри високий темп атак, закріпитися на нових рубежах їм не вдалося.

На Запорізькому напрямку, в районах Гуляйполя та Оріхова, російські підрозділи діяли невеликими групами, намагаючись перевірити українську оборону та виявити її слабкі місця. Масованих наступальних операцій не зафіксовано. Українські сили утримують позиції та завдають ударів по тилових об’єктах противника.

За даними аналітиків, російське командування намагається підтримувати наступальний тиск одночасно на кількох ділянках фронту, проте суттєвих територіальних результатів не досягає. Українські сили активно застосовують безпілотники та високоточні удари по тилових об’єктах, що послаблює боєздатність противника.

Атаки на Україну

Наприкінці липня Росія майже щодня завдавала масованих ударів по Україні. Для атак використовувала ударні безпілотники Shahed-136/131, модифіковані Geran-4 з реактивними двигунами, а також ракети. Часто війська одночасно запускали дрони й ракети, щоб перевантажити українську протиповітряну оборону.

У ніч з 26 на 27 липня Росія випустила 147 ударних дронів. Українська ППО знищила 123 із них. Влучання зафіксували у Миколаївській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Запорізькій та Чернігівській областях.

У Миколаєві пошкоджень зазнали портові склади та інші об’єкти інфраструктури. У Дніпропетровській області російські удари зруйнували житлові будинки, є загиблі та поранені. У Харківській області виникли пожежі на промислових підприємствах. У Херсонській та Запорізькій областях через удари по енергетичних об’єктах виникли перебої з електропостачанням. У Чернігівській області дрони влучили у житлові квартали.

У ніч на 30 липня Росія здійснила нову масовану атаку. У передмісті Кривого Рогу балістична ракета влучила у приватний будинок. Загинула багатодітна родина — щонайменше шестеро людей. Президент Володимир Зеленський повідомив, що, за попередніми даними, Росія застосувала балістичну ракету північнокорейського виробництва.

Тієї ж ночі російські війська завдали ракетного удару по Львову. Станом на ранок 31 липня відомо про 38 постраждалих і одного загиблого — 35-річного чоловіка.

Атаки на РФ та окуповані території

Українські дрони атакували нафтотермінал у Ростові-на-Дону, де після удару виникла пожежа і призупинилася робота об’єкта. Також під удари потрапили промислові об’єкти в Ярославській області та Удмуртії, розташовані більш ніж за 1 000 і 1 300 кілометрів від українського кордону відповідно. Через закриття терміналу на Чорному морі наслідки атак вплинули й на експорт нафти з Казахстану — його обсяги тимчасово скоротилися більш ніж удвічі.

У відповідь Росія посилила протиповітряну оборону столиці та встановила близько 24 нових веж із зенітними ракетно-гарматними комплексами «Панцир» навколо Москви.

На тимчасово окупованих територіях українські сили знищили систему ППО С-400 у Криму, уразили центри управління безпілотниками та завдали ударів по електропідстанціях у Криму, на Донбасі й у Херсонській області. Це спричинило масштабні перебої з електропостачанням і ускладнило роботу російської військової логістики та систем управління. Загалом у липні українські дрони знищили понад 150 підстанцій на окупованих територіях.

Такі удари змусили російське командування перекидати додаткові сили для захисту тилових районів. Знищення систем ППО та ураження енергетичної інфраструктури в Криму, за даними аналітиків, також обмежили можливості російської авіації, флоту та підрозділів безпілотників у Чорноморському регіоні.

Політичні заяви та міжнародний контекст

Володимир Путін у публічних виступах заявив, що війна є «спільним рішенням» влади та російського суспільства, наголошуючи на «національній єдності». Таким чином він фактично переклав відповідальність за продовження бойових дій не лише на керівництво країни, а й на Держдуму та населення.

Також російська влада оголосила про збільшення чисельності армії до 1,535 млн військових. Це свідчить про підготовку до тривалого ведення війни та збереження можливості проводити наступальні операції. Водночас Кремль намагається демонструвати, що українські удари по території Росії не впливають на його військовий потенціал, хоча паралельно посилює захист столиці, встановивши 24 нові вежі із системами ППО «Панцир».

Україна офіційно підтвердила удари по російських нафтопереробних заводах і військових об’єктах, наголосивши, що це реалізація права на самооборону. Українська влада підкреслила, що ціллю є лише військова та критична інфраструктура, яку Росія використовує для ведення війни. За оцінкою Києва, такі удари мають стратегічний ефект, зокрема знижують активність російського флоту й авіації у Чорному морі та спричиняють перебої в енергопостачанні на окупованих територіях.

Міжнародні партнери України засудили російські атаки на цивільну інфраструктуру, наголосивши, що удари по житлових районах та енергетичних об’єктах порушують міжнародне право. Вони також заявили про необхідність посилення української протиповітряної оборони та підтвердили готовність і надалі надавати військову допомогу, зокрема сучасні системи ППО та боєприпаси.