Не всі газони треба косити однаково. Як можна доглядати за травою у місті

Чому косити «під нуль» — шкідливо 

Головна проблема полягає не в самому покосі трави, а в тому, що її часто скошують надто низько, вважає голова ГО «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин.

Чинні норми передбачають, що косити траву потрібно тоді, коли вона досягає 8—10 см, а після косіння її висота має залишатися не менш як 3—5 см. Проте на практиці її скошують значно нижче. 

Це призводить до низки негативних наслідків:

• пошкодження дернини: трава з часом гине, утворюючи великі ділянки сухостою;

• перегрівання ґрунту: оголена земля втрачає вологу значно швидше;

• поширення інвазійних рослин: на виснажених ділянках активно розмножуються немісцеві види, зокрема амброзія, які витісняють корисну рослинність.

Де саме варто змінити підхід? 

На думку учасників ГО, в місті варто розділити зелені зони за їхнім функціональним призначенням і доглядати за газонами відповідно до цього поділу. 

До прикладу, обмежити косіння або створити ділянки з лучним різнотрав’ям можна на: 

• розділових смугах магістралей;

• транспортних розв'язках й острівцях безпеки;

• схилах мостів і шляхопроводів;

• буферних зонах вздовж доріг;

• санітарно-захисних територіях біля АЗС, кладовищ чи промислових підприємств;

• транзитних зонах парків. 

Економія та екологія

«Дуже часто існує стереотип, що скошено — значить, доглянуто. Насправді варто змінити підхід: косити рідше й не нижче 3—5 сантиметрів. Це відповідає чинним нормам і дозволяє зберегти якісний трав'яний покрив», — наголошує голова «Семиярусної гори».

До прикладу, департамент житлово-комунального господарства може закріпити такі вимоги в умовах тендерів для підрядників. Це дало б змогу не лише покращити стан зелених зон, а й у перспективі зменшити витрати на їх утримання.

До слова, у 2026 році департамент ЖКГ Луцької міської ради оголосив 7 тендерів на послуги з косіння газонів, стрижки кущів, вирізування самонасіву і порослі кущів на загальну суму 21,319 млн грн.

Також у «Семиярусній горі» спростовують міф, що ділянки з обмеженим косінням або лучним різнотрав'ям сприятимуть збільшенню кількості кліщів. Навпаки, розвиток біорізноманіття створює умови для появи їхніх природних ворогів — птахів, жаб та інших тварин, які допомагають контролювати чисельність цих членистоногих.