Удари по Москві, розмови про мир та нова зброя від партнерів. Новини війни

Про головні події війни за тиждень розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Ситуація на фронті

Одна з найскладніших ситуацій на фронті, за даними аналітиків, зараз залишається біля Костянтинівки. Російські війська намагаються наблизитися до міста та використовують для цього невеликі групи піхоти. Попри заяви російської сторони про значні успіхи, українське командування оцінює кількість окупантів, які змогли проникнути до міста, приблизно у 100—150 осіб. Експерти також зазначають, що можливе захоплення Костянтинівки не означатиме обвал усієї української оборони на Донеччині.

На Лиманському та Слов’янському напрямках російські війська незначно просунулися вперед. Вони намагаються взяти під контроль важливі логістичні маршрути, зокрема трасу між Сіверськом і Лиманом, та проводять переважно піхотні штурми.

У Сумській області російські підрозділи просунулися в центральній частині села Безсалівка.

На півночі Харківської області тривають бої. Російські військові намагалися проникнути в район Козачої Лопані.

На Запорізькому напрямку біля Гуляйполя українські захисники утримують свої позиції, а на окремих ділянках мають незначне просування. Водночас російське командування посилило наступальні дії на цьому напрямку та активно використовує мотоцикли для швидкого пересування.

Атаки на Україну

Цього тижня під ударами опинилися Київ, Дніпро, Харків та низка інших міст. Внаслідок обстрілів і руйнувань зазнали цивільна інфраструктура та об’єкти культурної спадщини.

У ніч на 15 червня Росія випустила по Україні 70 ракет, серед яких «Циркон», «Іскандер-М» і крилаті ракети, а також 611 дронів різних типів. Унаслідок удару в Києві, Дніпрі та Харкові загинули щонайменше 11 людей, понад 50 отримали поранення. У Києві через пошкодження енергомереж без електропостачання залишилися близько 140 тисяч жителів. У Харкові під час повторного удару після першого влучання загинули п’ятеро працівників ДСНС, які прибули на місце події.

У Києві внаслідок обстрілу пошкодження зазнали територія Києво-Печерської лаври та прилеглі будівлі. У столиці також постраждала кіностудія імені Довженка. У Дніпрі пошкодили Будинок органної та камерної музики, у Харкові — художній музей. ЮНЕСКО засудила удар по Києво-Печерській лаврі. Українська сторона заявила, що руйнування спричинив російський дрон «Geran-2», попри заяви російської пропаганди про уламки ППО.

З 16 по 18 червня атаки тривали щодня. У ніч на 16 червня Росія випустила 132 дрони та 2 балістичні ракети. Під ударами опинилися житлові об’єкти в Запорізькій та Одеській областях. У ніч на 17 червня Росія застосувала 119 дронів. У Дніпропетровській області після удару по енергооб’єкту без світла залишилися понад 19 400 споживачів. У ніч на 18 червня Росія запустила 239 дронів і 7 ракет, які уразили цивільні, освітні та комерційні об’єкти в Дніпропетровській, Київській і Полтавській областях.

Окремо фіксували атаки FPV-дронами по цивільних. У Нікополі 16 червня внаслідок удару загинули троє людей, серед них літня людина в інвалідному візку. У Запорізькій області 15 червня FPV-дрон влучив у автомобіль швидкої допомоги, поранивши медсестру.

За даними ГУР, російське командування наказало 58 армії посилити атаки FPV-дронами по цивільних цілях у Запоріжжі та виділило для цього додаткові ресурси.

Удари по РФ та окупованих територіях

Найбільший резонанс цього тижня, за даними аналітиків, викликали атаки на Москву та Московську область. Українська сторона назвала їх відповіддю на російський удар по Києву. Двічі за два дні дрони атакували Московський нафтопереробний завод у Капотні.

Через атаки безпілотників 18 червня тимчасово зупинили роботу всі чотири московські аеропорти. Також у Реутові спалахнула пожежа поблизу підприємства, яке займається розробкою ракет.

Удари зачепили й інші регіони Росії. У Ростовській області загорілася нафтобаза в Гуково. У Ярославській області атакували нафтобазу в Рибінську та нафтоперекачувальну станцію «Палькіно», де згоріли сім великих резервуарів. Через загрозу атак тимчасово перекрили трасу між Ярославлем і Москвою. У Краснодарському краї під удар потрапили нафтобази та нафтовий термінал. У Тульській області атакували підприємство, яке виготовляє радари й навігаційне обладнання. У Курській області уразили центр підготовки операторів безпілотників.

На окупованих територіях українські сили зосередилися на логістиці, системах ППО та військових об’єктах. У Криму атакували берегові радарні комплекси, залізничну інфраструктуру та танкер російського «тіньового флоту» в Чорному морі.

Регулярних ударів зазнавали Чонгарський міст і міст у Генічеську. Також пошкодили кілька залізничних та автомобільних мостів, які російські війська використовували для перевезення техніки й боєприпасів.

Після серії атак Росія зіткнулася з проблемами у паливній сфері. У десятках регіонів і на окупованих територіях запровадили обмеження на продаж бензину, а деякі мережі АЗС перестали відпускати пальне в каністри. Виробництво бензину скоротилося, а частина нафтопереробних потужностей вибула з роботи.

Проблеми виникли й у Криму. Через загрозу нових ударів та труднощі з паливом туристи почали масово скасовувати бронювання на літній сезон. Водночас російському командуванню довелося перекидати окремі підрозділи операторів безпілотників із фронту для охорони логістичних маршрутів у тилу.

Заяви та переговори

Цього тижня, за даними аналітиків, міжнародні партнери України посилили координацію підтримки та обговорили нові кроки у сфері безпеки й дипломатії.

Лідери країн G7 підтвердили підтримку України та домовилися збільшити постачання систем ППО, перехоплювачів і далекобійного озброєння. Також вони підтримали посилення санкцій проти російського нафтогазового сектору.

Паралельно обговорювали можливі переговори щодо завершення війни. Дональд Трамп заявляв про готовність долучитися до потенційних перемовин у разі зміни умов. Президент Європейської ради Антоніу Кошта встановив неформальний контакт із представниками Росії для підготовки можливих контактів у майбутньому.

Україна озвучила готовність до переговорів на рівні лідерів. Президент Володимир Зеленський пропонував зустріч із Володимиром Путіним на саміті G7 у Франції. Також він заявляв про можливість переговорів до зими 2026–2027 років у нейтральній країні, серед варіантів називали США.

Російська сторона відкинула ці пропозиції та заявила про відсутність офіційних запрошень. Також Москва продовжила наполягати на вимогах, які передбачають фактичну капітуляцію України.

Допомога від партнерів

Союзники України оголосили нові пакети військової допомоги. Нідерланди виділили 500 млн євро: половину суми спрямували на українські дрони, іншу — на закупівлю американського озброєння. Також країна планує налагодити виробництво українських дронів на своїй території.

Німеччина надала близько 400 млн доларів на потреби ЗСУ, зокрема для ракет PAC-3 до систем Patriot. Окремо домовилися про спільне виробництво наземного дрона Termit.

Велика Британія оголосила пакет допомоги на майже 1 млрд доларів, який профінансують за рахунок доходів від заморожених російських активів. До нього входять 150 тисяч дронів і 350 ракет для ППО до кінця 2026 року.

Бельгія пообіцяла передати Україні сім винищувачів F-16 у 2026 році: три у боєздатному стані та чотири як джерело запчастин.

Швеція спрямувала 108 млн доларів на закупівлю американського озброєння для України.

Загалом Україна очікує отримати щонайменше 60 млрд доларів міжнародної допомоги у 2026 році. З цієї суми близько 40 млрд уже оголосили партнери.