Масовані обстріли, фейкові карти РФ та 36 винищувачів від Швеції. Новини війни

Про головні події війни розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Загроза з боку Білорусі

Росія та Білорусь створюють інформаційні та операційні умови для можливих ударів по Україні з білоруської території. Білоруська влада заявила про нібито 116 спроб українських дронів перетнути кордон за тиждень та звинуватила Україну у намірах атакувати інфраструктуру країни. Аналітики ISW вважають, що такі заяви можуть бути підготовкою до виправдання можливих «ударів у відповідь».

Водночас використання білоруської території дало б Росії можливість завдавати точніших ударів по логістичних маршрутах на заході України, зокрема трасі М-06 та залізничному сполученню з Польщею, які зараз складно уражати через значну відстань для російських дронів.

При цьому ISW не фіксує ознак підготовки білоруських військ до наземного наступу, а Росія, за оцінкою аналітиків, не має достатніх резервів для підтримки такої операції.

Атака на Старобільськ та її наслідки

Події навколо окупованого Старобільська на Луганщині стали одним із головних елементів російської пропаганди цього тижня.

Після удару 21—22 травня Росія звинуватила Україну в обстрілі коледжу, назвавши це «воєнним злочином» і порушенням Женевських конвенцій. Водночас українська сторона заявляє, що окупанти використовували територію навчального закладу для розміщення військових, фактично прикриваючись цивільною інфраструктурою. Згідно з інформацією Генштабу, в Старобільську був розміщений штаб російського елітного підрозділу операторів БпЛА «Рубікон».

Надалі Кремль використав ситуацію як пояснення масованих ударів по Києву 23—24 травня. Однак аналітики зазначають, що підготовка таких атак триває тижнями, тому згадки про Старобільськ є радше інформаційною маніпуляцією та спробою виправдати власні дії.

Обстріли РФ та окупованих територій

Україна продовжує кампанію з руйнування російської логістики, систем ППО та нафтової інфраструктури. Цього тижня Сили оборони уразили військові об’єкти в Таганрозі, зокрема аеродром та авіаремонтний завод № 325, а також авіабазу «Балтимор» у Воронежі. В окупованому Криму підтверджено успішний удар по аеродрому «Бельбек» із знищенням систем ППО «Панцир-С2», радарів С-400 та вузлів зв’язку. Також відомо про ураження комплексів С-300 і радарних станцій у Донецькій та Луганській областях.

Після українських атак повністю зупинив роботу Сизранський НПЗ, який втратив понад 70% потужності. Нові пожежі також зафіксували на Туапсинському НПЗ після ударів 26—27 травня.

Через дефіцит пального Росія розглядає обмеження експорту палива та змушена збільшувати імпорт бензину з Білорусі.

Паралельно українські дрони, зокрема Hornet, систематично знищують російські вантажівки та паливозаправники на трасах М-14 «Ростов — Крим» і М-30 «Донецьк — Луганськ», фактично створюючи для окупаційних військ «логістичний локдаун». Через це російські сили дедалі частіше маскують військову техніку під цивільну, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

Атаки на Україну

У ніч на 23—24 травня відбулася одна з наймасштабніших атак — по Україні випустили понад 90 ракет і близько 600 безпілотників різних типів.

Надалі інтенсивність обстрілів залишалася високою: 25 травня РФ запустила 262 дрони, 26 травня — 122 дрони та дві балістичні ракети, 27 травня — 163 дрони, а 28 травня — ще 147 дронів і ракету «Кинджал».

Також аналітики зафіксували ймовірне повторне застосування балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік». За даними OSINT-спільнот , ракета зазнала технічної несправності та впала на окупованій території Донеччини, ймовірно поблизу Авдіївки або Ясинуватої. Відомо, що на місці падіння зафіксували шість суббоєприпасів. Якщо інформація підтвердиться, це означатиме, що частина ракет цього типу виявляється несправною ще під час запуску.

Під удари потрапляли не лише військові чи інфраструктурні об’єкти. 25 травня російська ракета «Іскандер» влучила у склад Світової продовольчої програми ООН у Дніпрі. Внаслідок атаки було знищено гуманітарну допомогу на суму 1,4 мільйона доларів. Також через обстріли пошкоджень зазнали енергетичні об’єкти, порти, аграрна інфраструктура та житлові будинки у Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Запорізькій і Чернігівській областях.

На тлі масованих атак російське МЗС публічно погрожувало «систематичними» ударами по центрах ухвалення рішень у Києві та закликало іноземних дипломатів залишити місто. Згодом деякі російські посадовці почали пом’якшувати заяви, стверджуючи, що йдеться нібито не лише про об’єкти у столиці.

Кремль намагається подавати ці удари як «відповідь» на дії України, однак аналітики зазначають, що підготовка подібних масштабних атак триває тижнями. На їхню думку, такі обстріли мають на меті не лише завдати шкоди українській інфраструктурі, а й продемонструвати силу на тлі відсутності значних успіхів Росії на фронті.

Ситуація на фронті та фальсифікації РФ

Російське військове командування, за даними аналітиків, поширює та використовує викривлені дані на оперативних картах, що може вводити в оману навіть вищий рівень керівництва.

Зокрема, фігурували позначення населених пунктів у Запорізькій області, таких як Степногірськ і Новоандріївка, як нібито контрольованих російськими силами, хоча українська сторона заперечує втрату цих територій. Також відомо про спроби демонстрації «успіхів» із використанням матеріалів, які могли бути згенеровані штучним інтелектом, тоді як українські підрозділи заявляють про ліквідацію окремих інфільтраційних груп.

На північному напрямку відомо про зміну контролю над деякими населеними пунктами на Сумщині та Харківщині, зокрема про звільнення Запсілля, Шестерівки та Одрадного, тоді як частина російських заяв щодо Куп’янська та інших ділянок українське командування заперечує і описує як результат інфільтраційних спроб малих груп. У районі Вовчанська аналітики фіксують активне застосування малих піхотних груп та безпілотників, зокрема з використанням оптоволоконних каналів зв’язку на значній дальності.

На окремих ділянках Донецької області тривають інтенсивні бої, зокрема в районі Костянтинівки, де сторони діють переважно малими групами без стабільного закріплення позицій, а на Покровському напрямку фіксується уповільнення темпів атак.

Загалом аналітики підкреслюють зниження темпів російського просування, зростання ролі безпілотних систем і локальні контрдії українських сил, а також акцентують на активізації ударів по російській тиловій логістиці, зокрема по транспортних маршрутах і залізничній інфраструктурі, що впливає на постачання та пересування військових вантажів.

Міжнародна допомога

Швеція вирішила передати Україні 36 винищувачів Gripen. Із них 16 літаків моделі Gripen C/D передають як безоплатну допомогу. Їх очікують на початку 2027 року. Ще 20 літаків моделі Gripen E/F Україна отримає через закупівлю за кошти кредитної лінії ЄС у межах підтримки України, а їх постачання планують розпочати у 2030 році.

Літаки отримають озброєння у вигляді ракет з дальністю ураження до 200 км, що, на думку аналітиків, дозволить відсунути російську авіацію і зменшити її можливості застосовувати керовані авіабомби. Українські фахівці вже почали навчання та технічне обслуговування цієї авіатехніки.

Швеція також виділила близько 2,7 мільярда доларів додаткової допомоги. Із цієї суми майже 400 мільйонів доларів спрямували на виробництво безпілотників. Пакет також включає засоби РЕБ, боєприпаси та інші далекобійні можливості без розкриття деталей.

Паралельно Україна розширює співпрацю з міжнародними приватними компаніями у сфері дронів і технологій. Зокрема, зʼявилися ударні безпілотники літакового типу Hornet з дальністю до 150 кілометрів, створені у партнерстві з американською компанією Swift Beat LLC. Ці дрони використовують штучний інтелект, який допомагає їм діяти в умовах радіоелектронних перешкод.

Паралельно Росія намагається використати глобальний дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot, що обмежує можливості України протидіяти балістичним ударам. Аналітики ISW вказують, що на тлі зростання ефективності українських ударів середньої дальності та посилення дронових спроможностей партнерам слід збільшити підтримку, щоб Україна змогла закріпити перевагу і змусити Росію переглянути свої військові підходи.