Масовані обстріли після «перемир’я», ситуація на фронті та кадрові зміни у РФ. Новини війни

На фронті окупанти продовжують безрезультатні спроби захопити Донеччину, тоді як українські сили успішно контратакують на певних ділянках і проводять ефективну кампанію з перехоплення логістики.

Про головні події війни розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Перемир’я та міжнародні домовленості

Аналітики зазначають, що перемир’я, яке тривало з 9 по 11 травня з нагоди Дня перемоги, завершилося взаємними звинуваченнями у порушеннях. Україна дотрималася зобов’язань не завдавати ударів по Красній площі в Москві під час параду, однак одразу після завершення тиші Росія розпочала масовану повітряну кампанію.

Кремль офіційно висунув ультиматум для відновлення переговорів: Україна має повністю вивести війська з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Російське командування переконує Путіна, що зможе захопити весь Донбас до осені 2026 року, хоча, за даними аналітиків, це не відповідає реаліям на полі бою.

Ситуація на фронті

Російський весняно-літній наступ 2026 року, за даними аналітиків ISW, не приніс значних операційних успіхів, а темпи просування РФ знижуються щомісяця.

На Донецькому напрямку ЗСУ нещодавно просунулися в районах Слов’янська — поблизу Різниківки та Закітного, а також у тактичній зоні Костянтинівка — Дружківка. Російські війська фактично «застрягли» на підступах до Костянтинівки, просуваючись не більше ніж на кілометр за тиждень. Окупанти намагаються перетворити Покровськ на логістичний хаб, однак зазнають значних втрат.

На Запорізькому напрямку українські сили здійснили успішні контратаки в районі Гуляйполя та просунулися на північ від Оленокостянтинівки. У західній частині Запорізької області РФ не змогла повернути раніше втрачені позиції, попри перекидання підкріплень.

На Херсонщині в окупованих Олешках та навколишніх громадах зберігається критична гуманітарна ситуація через блокаду з боку російських військ. Місцеві жителі потерпають від нестачі води, продуктів і медичної допомоги, а евакуація залишається небезпечною через мінування та активне використання дронів. Українська влада спільно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста намагається організувати безпечні маршрути для евакуації цивільних.

На Харківському та Луганському напрямках тривають бої за Куп’янськ: російські підрозділи увійшли на околиці міста, однак повного контролю не встановили.

Масовані обстріли

Росія протягом 12—14 травня здійснила серію масованих повітряних атак по Україні, використавши понад 1 600 ракет і дронів різних типів.

У ніч на 14 травня російські сили запустили 3 аеробалістичні ракети «Кинджал», 18 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, 35 крилатих ракет Х-101 та 675 безпілотників, серед яких ударні апарати, дрони-приманки та інші модифікації.

Основний удар припав на Київ, де ракета знищила під’їзд дев’ятиповерхового житлового будинку. Внаслідок цього загинули 24 людини, серед них 3 дітей, ще 57 отримали поранення. Загалом у столиці зафіксували пошкодження щонайменше на 20 локаціях.

Українська протиповітряна оборона збила близько 94% дронів і 73% ракет під час цих атак. Попри це, російські удари також уразили енергетичну інфраструктуру в Хмельницькій і Чернігівській областях, портові об’єкти в Одеській області та житлові райони Харкова.

13 травня російські сили атакували й західні регіони, зокрема і Волинську область. На Волині обійшлося без жертв, однак травми отримали 5 людей. У інших областях унаслідок цих ударів загинули щонайменше 6 людей і десятки дістали поранення.

Російські сили застосували тактику багатохвильових запусків дронів протягом тривалого часу, щоб перевантажити українську ППО перед ракетними ударами. Вони також використовували модернізовані ракети Х-101 зі зміненими характеристиками бойової частини та нові або модифіковані безпілотники, зокрема «Гербера», «Молнія», БМ-35 і БМ-70, які часто спрямовували по великих стаціонарних цілях.

Удари України

Українські сили продовжують руйнувати енергетичний і промисловий потенціал Росії за допомогою далекобійних дронів. 12—13 травня атакували нафтоперекачувальну станцію «Нурліно» в Уфі (Башкортостан), яка перекачує понад 30 мільйонів тонн нафти щороку. Під удар також потрапили об’єкт газової інфраструктури в Оренбурзькій області та підприємство ВО «Стріла» в Оренбурзі, що виробляє ракети.

У Краснодарському краї атакували термінал «Таманнефтегаз» у порту Тамань — ключовий вузол експорту нафти та ЗПГ. У Ярославлі уразили установку первинної переробки нафти на НПЗ, в Астраханській області — газопереробний завод, а удар 7 травня по Пермському НПЗ повністю зупинив виробництво на підприємстві.

У Бєлгородській області знищили комплекс «Тор» поблизу Старого Оскола та контрбатарейну РЛС біля Новоселівки. Також зафіксували влучання у склад на Брянському хімічному заводі.

Україна продовжує кампанію з ізоляції поля бою, атакуючи логістику та командні пункти окупантів. На Донецькому напрямку дрони Hornet паралізують російську логістику навколо Маріуполя, атакуючи паливозаправники та військові вантажівки.

У Донецьку та поблизу Селидового уразили пункти управління і місця зосередження особового складу, знищили систему зв’язку «Редут-2УС» та пункт управління дронами загону «Кайра» у Старомлинівці.

У тилу окупованої Луганщини, більш ніж за 100 кілометрів від фронту, уразили ремонтні підрозділи поблизу Розквіта та Ровеньок і ще один комплекс «Тор» біля Бурцівки. На Запорізькому та Південному напрямках атакували склади в Новополтавці та місця дислокації військ в Охримівці й Кінських Роздорах. У Криму уразили склад матеріально-технічного забезпечення в Перевальному, за 230 кілометрів від фронту.

Успішні атаки демонструють слабкість російської ППО та впливають на російський ВПК, зазначають аналітики. Є ознаки, що РФ не виконує плани виробництва ракет «Іскандер-М».

Події в РФ

13 травня Володимир Путін підписав укази про відставку губернатора Бєлгородської області В’ячеслава Гладкова та губернатора Брянської області Олександра Богомаза. Тимчасовим виконувачем обов’язків губернатора Бєлгородщини призначили генерал-майора Олександра Шуваєва, випускника програми «Час героїв», який раніше командував підрозділами, що брали участь у захопленні Авдіївки та Сєвєродонецька. Ці кадрові зміни аналітики розглядають як спробу Кремля перекласти відповідальність за проблеми із забезпеченням безпеки прикордонних регіонів.

У Москві заборонили публікацію будь-якої інформації про удари безпілотників та їх наслідки до офіційних повідомлень Міністерства оборони РФ, що посилює контроль над інформаційним простором.

На тлі невдач весняно-літнього наступу Путін посилив ядерну риторику, заявивши про нібито успішні випробування міжконтинентальної ракети «Сармат». Аналітики розглядають це як спробу демонстрації сили на тлі військових і політичних труднощів.