Атака на Туапсе, відключення інтернету і загострення на фронті. Новини війни

Про головні події війни розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Ситуація на фронті

21 квітня начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов заявив про нібито значні успіхи російської армії. За його словами, з початку 2026 року Росія захопила понад 1700 км² і 80 населених пунктів.

Втім, за підтвердженими даними, реальне просування російських військ значно менше — близько 381,5 км². Такі заяви аналітики розглядають як частину інформаційного впливу, щоб створити враження слабкості українського фронту.

Російські війська намагаються створити так звану «буферну зону» вздовж кордону. Основні атаки зосереджені на схід і південний схід від Сум. Водночас у середу, 22 квітня, стало відомо, що українські військові звільнили Андріївку.

Окупанти і надалі використовують газові труби, щоб непомітно перекидати диверсійні групи, зазначають аналітики.

Активні бойові дії тривають біля Вовчанська та Ветеринарного (Харківська область). Там росіяни посилили штурми. У районі Богодухова вони активно застосовують авіацію, намагаючись ускладнити українську логістику.

Найбільшу кількість атак аналітики фіксують на Покровському напрямку — за перші три тижні квітня там відбулося 688 штурмів. Також важкі бої тривають поблизу Добропілля.

На Гуляйпільському напрямку та біля Оріхова російські війська намагаються просуватися, але українські сили продовжують утримувати свої позиції.

Удари по території РФ 

Україна продовжує системну кампанію з ударів по російському енергетичному сектору.

У ніч на 20 квітня наші військові атакували нафтопереробний завод у місті Туапсе Краснодарського краю. Після удару на об’єкті спалахнула масштабна пожежа, яку російські служби ліквідовували тривалий час.

Наступного дня, 21 квітня, дрони СБУ вразили нафтоперекачувальну станцію «Самара». Вона є частиною магістрального трубопроводу «Дружба», який використовується для транспортування російської нафти до інших регіонів і на експорт.

23 квітня удари продовжилися. Під атаку потрапили об’єкти в Нижньогородській та Самарській областях. Серед них — Новокуйбишевський нафтопереробний завод, який є одним із важливих елементів російської нафтопереробної галузі.

За даними Reuters, у квітні Росія була змушена скоротити видобуток нафти приблизно на 300—400 тисяч барелів на добу. Причинами називають як українські удари по інфраструктурі, так і перебої в роботі трубопроводів. Це може бути найрізкіше падіння рівня видобутку з 2020 року, вважають аналітики.

Окрім енергетичних об’єктів, українські сили уразили й військові цілі. Зокрема, знищено склад бронетехніки 150-ї дивізії в Ростовській області, системи протиповітряної оборони «Тор-М2» у Брянській області, а також радарну систему П-18 у Криму.

Обстріли України

Росія продовжує масовані атаки безпілотниками та ракетами, спрямовуючи удари по цивільній інфраструктурі.

23 квітня у Дніпрі російські війська влучили в багатоповерхівку, внаслідок чого загинули щонайменше троє людей, ще десятеро отримали поранення.

Упродовж цього тижня Росія щоночі запускала від 140 до 215 безпілотників. Зокрема, в ніч на 22 квітня зафіксували запуск 215 дронів.

Постійні обстріли також призвели до перебоїв з електропостачанням у Чернігівській, Дніпропетровській, Запорізькій та Сумській областях.

Міжнародні заяви та переговори

23 квітня Європейська Рада остаточно затвердила надання Україні безвідсоткової позики у розмірі 90 мільярдів євро, з яких 60 мільярдів спрямують на інвестиції в оборонну промисловість, а ще 30 мільярдів — на макроекономічну підтримку.

Водночас Володимир Зеленський заявив про укладення десятирічних контрактів із Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами та Катаром, а також повідомив про запити на співпрацю від ще 11 країн регіону.

Тим часом оприлюднені дані шведської розвідки свідчать про суттєві проблеми в російській економіці, які Кремль намагається приховати шляхом маніпулювання статистикою. Зокрема, заниженням рівня інфляції, що фактично може становити близько 15% замість офіційно заявлених 5,86%.

Внутрішня ситуація в РФ та окупація

Кремль дедалі більше мілітаризує внутрішнє життя та окуповані території. Володимир Путін повернув Академії ФСБ ім’я Фелікса Дзержинського , що свідчить про схвалення репресивних практик радянських часів.

Водночас Сергій Лавров продовжує просувати фейкові наративи про «переслідування православної віри» в Україні як виправдання війни. Путін також уперше публічно визнав відключення мобільного інтернету в прикордонних регіонах, пояснюючи це «заходами безпеки» у відповідь на українські удари.

У Маріуполі росіяни з самої РФ скуповують близько трьох чвертей виставлених на продаж квартир, що вказує на спроби змінити демографічний склад міста. Окупаційна влада Херсонської області налагоджує економічні та дипломатичні контакти з Північною Кореєю.

Паралельно посилюють мілітаризацію дітей: українських школярів з окупованих територій вивозили на космодром Плесецьк для перегляду пусків ракет, а державна корпорація Ростех запроваджує в таборі «Артек» курси з управління дронами.