Стратегічні удари по території РФ та атака на спадщину ЮНЕСКО. Новини війни

Про головні події війни розповідаємо детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Ситуація на фронті

Російські війська розпочали весняно-літній наступ і зосередилися на містах Донецької області, зокрема на Слов’янську, Краматорську, Дружківці та Костянтинівці. Це укріплена лінія оборони України, яку називають «Фортечним поясом».

Лише за кілька днів у середині березня зафіксували сотні штурмів окупантів. Вони діють за звичною схемою: спершу б’ють по логістиці, а потім кидають у наступ піхоту й техніку. Через це їхні втрати дуже великі. У середньому це понад півтори тисячі вбитих та поранених щодня.

Попри інтенсивність боїв, аналітики вважають, що Росія навряд чи зможе захопити цей напрямок у 2026 році, хоча можливі певні просування.

Попри російський наступ, українські сили досягли локальних успіхів на кількох напрямках. На Слов’янському напрямку ЗСУ нещодавно просунулися в районі населеного пункту Закітне. У Костянтинівці та Дружківці українські війська відбили позиції в південній Костянтинівці та, ймовірно, звільнили Міньківку. У Запорізькій області зафіксовано просування українських сил на північний захід від Оріхова, зокрема в районі Приморського.

Масовані обстріли

З 23 на 24 березня Росія здійснила найбільшу серію ударів від початку війни, випустивши майже 1000 безпілотників і ракет. Ця атака показала зміну тактики: удари розтягували протягом доби, щоб виявити слабкі місця в українській системі ППО та виснажити її запаси ракет, разом із тими, що використовуються в системах Patriot.

З 23 на 24 березня 426 засобів ураження було випущено вночі, а 556 — вдень. Більшість з них — дрони типів Shahed, Gerbera та Italmas.

Росіяни атакували енергетичну та транспортну інфраструктуру в 11 областях, а один із безпілотників влучив у комплекс монастиря бернардинів у Львові, який є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Ця атака показала, що ворог намагається змінити підхід до ударів, розтягуючи їх у часі, щоб випробувати українську оборону та виснажити її ресурси.

Україна продовжує кампанію ударів по російській економічній та військовій інфраструктурі. Протягом трьох днів ЗСУ атакували два великі нафтові термінали в Ленінградській області — «Усть-Луга» та «Порт Приморськ», що призвело до тимчасової зупинки відвантаження сирої нафти.

У Криму ЗСУ знищили пускову установку гіперзвукових ракет «Циркон» під час її виходу на вогневу позицію. Також було уражено патрульний криголам проєкту 23 550, що будувався на суднобудівному заводі у Виборзі для прикордонної служби ФСБ.

Внутрішня ситуація в Росії

У російському інформаційному просторі зростає критика військового керівництва. Деякі відомі блогери відкрито заявляють, що за нинішніх темпів просування Росії знадобиться близько 100 років, щоб захопити решту України. Кремль у відповідь посилює цензуру, зокрема через примусове психіатричне лікування критиків та спроби обмежити використання телеграму і ютубу. Блогера Іллю Ремесло, який розкритикував Путіна за «безглузду війну», примусово відправили до психіатричної лікарні. Через спроби контролювати інтернет у Бєлгородській області виникли збої в системі оповіщення про повітряну тривогу.

Путін визнав падіння ВВП на 2,1% у січні 2026 року та закликав нафтогазові компанії гасити борги перед банками. Золоті резерви РФ впали до найнижчого рівня з 2022 року.

Росія запустила перші супутники «Рассвет» для створення аналога Starlink, проте експерти зазначають, що РФ бракує потужностей для масового виробництва таких апаратів.