У Луцьку — виставка повстанських трафаретів, які пролежали у сховку 70 років
Металеві трафарети з гаслами ОУН та УПА.
Металеві трафарети з гаслами ОУН та УПА пролежали у землі сім десятиліть. Так нащадки постанців хотіли зберегти пам’ять про визвольну боротьбу. А ще — вберегтися від переслідувань, адже за ці таблички можна було поплатитися свободою чи життям.
13 березня у Волинському краєзнавчому музеї відкрили виставку «Слово як зброя», присвячену пропагандистській діяльності українського визвольного руху. На ній експонуються металеві трафарети, випадково знайдені на Волині. Виставковий проєкт реалізували спільно з Берестечківським народним історичним музеєм.
Знахідка, що пролежала під землею понад 70 років
У 2024 році під час будівельних робіт у селі Ощів Луцького району на глибині близько 1,5 метра знайшли 29 металевих трафаретів із повстанськими гаслами. Вони були складені в мішку та закопані у землю, завдяки чому збереглися до наших днів.
Трафарети виготовлені з оцинкованої бляхи різної товщини. Їхній середній розмір — приблизно 53 на 25 сантиметрів. Загалом серед знайдених — 16 написів українською мовою і 13 російською.
Історик Олег Дергай припускає, що ці трафарети створили у 1944—1945 роках. Їх використовували для нанесення пропагандистських написів фарбою на стіни громадських будівель — шкіл, сільрад, храмів та інших місць, де їх могли побачити люди. Працювали зазвичай групами: кілька осіб кріпили трафарет цвяхами до стіни, інші наносили фарбу, а ще хтось стежив за безпекою.
Гасла для поневолених народів
На металевих пластинах вирізані кличі ОУН та гасла УПА, які були адресовані не лише українцям. Частина текстів спрямована до інших народів Радянського Союзу із закликами до боротьби за свободу та національне самовизначення.
Використання трафаретів мало важливу перевагу на відміну від паперових листівок, такі написи було значно важче знищити. Саме тому подібна пропаганда викликала страх у радянської влади, а за її поширення людей карали надзвичайно суворо, інколи навіть жорсткіше, ніж за звичайні кримінальні злочини.
Як трафарети збереглися
За свідченнями місцевих жителів, трафарети могли належати підпільникам, які діяли на території Волині наприкінці Другої світової війни. Ймовірно, їх переховувала зв’язкова визвольного руху, яка після приходу радянської влади працювала в сільській раді секретаркою, маскуючи свою діяльність.
Завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек, представниця Українського інституту національної пам’яті, дослідниця українського визвольного руху Леся Бондарук, директор Берестечківського народного історичного музею Олег Дергай.
Після загибелі жінки трафарети сховав її брат, аби врятувати від знищення. Саме завдяки цьому вони пролежали під землею понад 70 років.
Згодом знахідку передали до музейної колекції завдяки ветерану російсько-української війни, директору Берестечківського музею Олегу Дергаю.
В експозиції представлено 26 трафаретів, а також електронну колекцію карток радянських спецслужб, заведеної на членів ОУН та бійців УПА, які боролися за незалежність України.
Виставка також доповнює проєкт, присвячений повстанському художнику та графіку Нілу Хасевичу, який використовував мистецтво як інструмент боротьби.
Коли можна відвідати
Оглянути виставку «Слово як зброя» можна у Волинському краєзнавчому музеї. Експозиція працюватиме в Луцьку до травня, тож усі охочі ще мають можливість побачити унікальні артефакти визвольної боротьби.
Музей працює з вівторка по п’ятницю з 09:00 по 17:00, неділя 10:00 по 17:00, понеділок та субота вихідні.
Вхідний квиток у виставковий зал на 3 поверсі:
для дорослих — 50 грн;
для учнів, студентів та пенсіонерів — 30 грн.
Замовити екскурсію можна за номером телефону +38 095 152 25 09.
Текст і фото — Софія Вербицька.
-9963e86a02a8e068aa95a88079f6cb8f.png "У Луцьку запланували встановити п’ять меморіальних дощок.")
-bb85ff8dcf2e3c822fcf41a17f9abb1f.jpg "У Луцьку почали затверджувати графік відключення гарячої води влітку.")