Удари по тилу РФ, блокування соцмереж і переговори Зеленського з Трампом. Новини війни

Розповідаємо про події війни детальніше на основі звітів Інституту вивчення війни.

Переговори

У середу, 25 лютого відбулася телефонна розмова між президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. Уже 26 лютого в Женеві стартували консультації щодо так званого «пакету процвітання» — ініціативи, яка стосується економічного відновлення України.

Водночас у Кремлі переговори розглядають як спосіб виграти час. Згідно з оцінками аналітиків, Росія може вести діалог, щоб вплинути на рішення США щодо військової допомоги, зокрема щоб не допустити передачі Україні ракет Tomahawk.

Також Росія намагається тиснути на європейські країни, серед них Велика Британія та Франція. Ідея полягає в тому, щоб переконати їх, ніби можливе розміщення миротворців в Україні у майбутньому можливе лише за особистою згодою Володимира Путіна.

Такий підхід у політиці аналітики називають «рефлексивним контролем» — це коли одна сторона намагається вплинути на рішення іншої через інформаційний тиск і залякування.

Ситуація на фронті

На Донецькому напрямку російські війська захопили Покровськ. Зазначають, що це могло статися до кінця січня 2026 року. Водночас аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що окупанти не змогли використати це просування для швидкого захоплення решти Донецької області. Ще з липня 2025 року Покровськ фактично втратив значення логістичного вузла через постійні обстріли.

У лютому 2026 року Збройні сили України здійснили серію успішних контрударів на півдні, зокрема в напрямку Олександрівки та Гуляйполя. Загалом було звільнено близько 165 квадратних кілометрів території.

Також повідомляється, що спільні дії України та компанії SpaceX щодо блокування використання терміналів Starlink російськими військами знизили ефективність їхніх дронових атак приблизно на 20—40 відсотків.

Однак на Харківському напрямку вперше російський дрон з оптоволоконним керуванням, який не піддається впливу засобів радіоелектронної боротьби, долетів до північних околиць обласного центру. Він подолав відстань близько 21 кілометра.

Удари по енергетиці

Росія продовжує масовані удари по цивільній інфраструктурі України. У ніч на 26 лютого російська армія випустила 420 дронів і 39 ракет. Це вже четвертий випадок за місяць, коли за одну ніч кількість повітряних цілей перевищила 400. За даними української сторони, Росія кілька днів накопичує ракети, а потім запускає їх одночасно із сотнями дронів, щоб перевантажити систему протиповітряної оборони.

Останнім часом ворог найбільше атакує об’єкти газової інфраструктури в Полтавській області, а також електричні підстанції в Одеській, Київській та Дніпропетровській областях. В Одеському регіоні зафіксовані значні руйнування — пошкоджено 45% великих підстанцій компанії ДТЕК.

Також повідомляється, що російські військові почали оснащувати дрони типу «Шахед» мінами та касетними боєприпасами, щоб завдати більшої шкоди цивільному населенню.

Удари ЗСУ по тилу РФ

Володимир Зеленський підтвердив використання нових крилатих ракет Flamingo, які можуть уражати цілі на відстані до 1700 кілометрів.

Однією з цілей стала нафтоперекачувальна станція «Калейкіно» в Татарстані. Після атаки компанія «Транснєфть» повідомила про скорочення видобутку нафти приблизно на 250 тисяч барелів на добу.

Також ЗСУ атакували підприємства російського військово-промислового комплексу. Зокрема, уражено цех № 22 на Воткінському ракетному заводі в Удмуртії, а також хімічний завод у Смоленській області, який виробляє компоненти для вибухових речовин.

Внутрішня ситуація в РФ 

Роскомнагляд уповільнює роботу Telegram, WhatsApp і YouTube. Натомість влада просуває державний месенджер Max, який, за даними експертів, може надавати спецслужбам доступ до геолокації користувачів, запису аудіо та створення скріншотів без їхнього відома.

Напередодні 23 лютого, Дня захисника Вітчизни у РФ, президент Володимир Путін та заступник голови ради безпеки Дмитро Медведєв у своїх заявах наголошували на «патріотичній відповідальності» та необхідності жертв. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що така риторика може свідчити про підготовку до нової хвилі примусової мобілізації резервістів, оскільки в січні темпи втрат на фронті вперше перевищили темпи набору нових військових.

Через великі витрати на виплати військовим російський бюджет зазнає значного навантаження. У Кремлі розглядають можливість запровадження нових «військових податків» та скорочення виплат ветеранам.