Клуб «Місто читає» у лютому зібрав рекордну кількість учасників
-eba3f403368822f74f96149dfb940c23.jpg)
Учасниці книжкового клубу «Місто читає».
Фото: Микола Цимбалюк
Клуб «Місто читає» зібрав у лютому майже 60 учасників, тож вперше реєстрацію довелось закрити раніше.
У середу, 18 лютого, резиденти клубу ділились думками про роман Емілі Бронте «Буремний перевал».
Обговорення вийшло бурхливим і більше нагадувало аналіз психологічних травм героїв, адже сучасні читачі дивляться на цю історію з позиції 21 століття, зазначила керівниця misto.media Людмила Яворська.
Під час вибору книг, у клубі свідомо чергують жанри, авторів і періоди, орієнтуючись на побажання учасників. За спостереженнями Людмили, саме романтична література щоразу збирає найбільше людей. Цього разу на вибір книжки вплинула і поява нової екранізації.
Учасники працювали в групах, «ставили діагнози» персонажам і навіть влаштували суд над Неллі — оповідачкою історії, додала проєктна менеджерка Літературної платформи «Фронтера» та модераторка зустрічі Анна Єкименко-Поліщук. Також говорили про життя сестер Бронте та згадували різні екранізації роману. Подібні активні дискусії точилися і торік під час обговорення книжки «Сім чоловіків Евелін Г’юго».
Як резиденти клубу оцінили книгу Емілі Бронте:
ідея та реалізація (сюжет) — 8;
персонажі — 7,3;
атмосфера — 7,5;
фінал — 7,3
Середня оцінка: 7,5 бала з 10.
Подивитися фото з книжкового клубу можна за цим посиланням.
Фото: Микола Цимбалюк.
Резиденти клубу вже визначили, що читатимуть і обговорюватимуть наступного разу.
На голосування їм запропонували три твори:
«Прислуга» Кетрін Стокетт;
«Кімнати Естер» Марії Олекси;
«Бірнамський ліс» Елінор Каттон «Бірнамський ліс».
Більшістю голосів спільнота обрала для обговорення у березні роман Кетрін Стокетт «Прислуга». За цю книгу проголосували 41 учасник.
Коли: 18 березня, 18:00.
Де: локацію повідомлять у телеграм-каналі.
Для участі у клубі потрібно зареєструватися.
Про що книга, яку читатимуть у березні
Це історія про життя афроамериканських служниць у місті Джексон на початку 1960-х років. Ейбілін і Мінні роками працюють у білих родинах, виховують чужих дітей і щодня стикаються з приниженням та расовою дискримінацією. Їхній досвід зазвичай залишається непомітним для суспільства, де панують жорсткі правила та страх перед змінами.
Скітер, молода випускниця університету, вирішує зібрати їхні свідчення і написати книгу про те, що насправді відбувається в домах «порядних» південних сімей. Спільна робота стає для жінок кроком до особистої сміливості й спротиву системі.
Роман зосереджується на темах гідності, справедливості та ціни правди в суспільстві, де навіть слово може стати викликом усталеному порядку.
-8ba8aac78f5beb5f111114093e3a90d2.jpg)
-b961cf884f6154b05441b0568bf7d164.jpg)
-6c0a530f2edc599422d8256d994ee349.jpg)
-7e19773a5d949b2b7423ed2e70e1ef1c.jpg)
-6bddcb8372297068563759e2eb00f87a.jpg)
-aea71115096253e70e763b2c465e8be3.jpg)