Складна ситуація на Покровському напрямку, скасування поїздів на Донеччину та атаки на заводи в РФ. Новини війни
-a37dcdcc039c8d7d2abe283677ab6d19.png)
Фото ілюстративне.
Фото: misto.media
Цього тижня ворог знову атакував Україну, зосередивши свої удари на критичній інфраструктурі, ЗСУ били у відповідь. Ситуація на Покровському напрямку залишається складною, проте українські підрозділи здійснюють оборонні дії й локальні контратаки.
Розповідаємо детальніше, ґрунтуючись на звітах Інституту вивчення війни.
Ситуація на фронті
Російські війська просунулися в північно-західній, північній та північно-східній частинах Покровська й, імовірно, намагаються там закріпитися. Попри це, лише у жовтні 2025 року втрати росіян на цьому напрямку були значними: понад 1500 військових, 20 танків і 62 бойові броньовані машини знищили підрозділи СБУ.
Росіяни активно намагаються обмежити можливості України у використанні безпілотників — створюють спеціальні підрозділи для пошуку й знищення екіпажів БПЛА.
Водночас українські війська вибили ворога з частини позицій у районі Добропілля на схід від Покровська. Це змушує Росію розосереджувати сили й ускладнює її подальші наступальні дії.
Масовані атаки по Україні та удари по інфраструктурі
На початку листопада Росія здійснила серію потужних ударів по цивільних, енергетичних і залізничних об’єктах.
У ніч на 3 листопада ворог запустив три ракети «Кинджал», дев’ять балістичних і 138 дронів. Пошкоджено житлові будинки та енергетичні об’єкти у Дніпропетровській і Миколаївській областях.
Наступної ночі росіяни застосували «Іскандери», С-300 і 130 дронів, вдаривши по Чернігівщині, Харківщині, Дніпропетровщині та Одещині.
У ніч на 5 листопада ворог запустив 80 дронів, через що «Укренерго» запровадило обмеження споживання електроенергії по всій країні.
А вже 5–6 листопада Росія атакувала 135 дронами, пошкодивши залізничну та енергетичну інфраструктуру. У Дніпропетровській області без світла залишилися вісім шахт, під землею тимчасово заблокувалися понад 2,5 тисячі гірників.
Кампанія проти логістики
Росія посилює атаки на залізничну інфраструктуру України. Через удари тимчасово закрито лінії між Гусарівкою, Слов’янськом і Краматорськом. У ніч на 6 листопада дрон влучив у залізничну станцію в Кам’янському, серйозно пошкодивши будівлю.
У жовтні російська авіація скинула 5 328 керованих авіабомб — це рекордний показник за 2025 рік.
Українські удари у відповідь
ЗСУ продовжують вражати російські енергетичні й військові об’єкти.
У ніч на 4 листопада українські дрони атакували Нижньогородський нафтопереробний завод, а 5–6 листопада — Волгоградський НПЗ, який після удару зупинив роботу.
Також українські сили завдали удару по базі біля окупованого Донецького аеропорту, де зберігали дрони «Шахед». У Криму знищено елементи системи ППО С-400, радар 92N6E та кілька нафтобаз у Гвардійському й Сімферополі.
Переговори та використання депортованих дітей
Росія намагається використати депортованих українських дітей як інструмент політичного тиску.
Кремлівський представник Кирило Дмитрієв просуває тему повернення дітей, зокрема семи, яких повернули за участю Меланії Трамп, як крок до відновлення діалогу зі США.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова звинуватила Вашингтон у «підриві діалогу», назвавши закон про моніторинг депортованих дітей «фейком у стилі Бучі».
Попри ці заяви, Дмитро Медведєв знову підтвердив, що мета Кремля — повний контроль над Україною. Аналітики ISW наголошують: Росія не зацікавлена у реальних переговорах, якщо вони не передбачають капітуляції Києва.
Посилення російських військових можливостей та гібридна війна
Путін підписав два нові закони, які готують армію до тривалої війни. Перший запроваджує цілорічний призов із 2026 року, другий — зобов’язує резервістів проходити підготовку для «захисту критичної інфраструктури», фактично дозволяючи приховану мобілізацію.
Південна Корея повідомила, що Північна Корея відправляє близько 5 000 військових інженерів до тилових районів Росії для відновлення інфраструктури. Це може звільнити частину російських підрозділів для відправлення на фронт.
У Європі тривають інциденти, схожі на дії російської кампанії «Фаза Нуль», спрямованої на дестабілізацію НАТО. Невідомі дрони знову з’являлися біля критичної інфраструктури в Німеччині (Бремен, Ганновер) і Бельгії (Брюссель, Льєж).
Генсек НАТО Марк Рютте зазначив, що традиційний термін «гібридна війна» вже не описує масштаб і агресивність цих дій Росії проти країн Альянсу.
-07118d2d8b58f3bef5387c59f9228264.jpg)
-6d6ea51dbb2645a10859182c813c6897.jpg)
-850752cd3e9f74b9cebd3ef1a53a874b.jpg)