Майбутнє в Україні. У Луцьку говорили про те, що потрібно, аби молодь залишалася в країні

За оцінками Міжнародного валютного фонду, населення України у 2025 році складає 32,9 млн осіб. З початку повномасштабного вторгнення кількість українців щороку зменшувалася. За даними Європейської комісії, нині на території Євросоюзу проживають 4,7 млн українських біженців.

Якщо вимушені мігранти не повертаються додому, країна недоотримує внутрішній валовий продукт. Це призводить до погіршення економічної ситуації, адже менше товарів купують, росте безробіття, і, як наслідок, країна втрачає ресурси.

Саме тому питання повернення українців і створення привабливих умов для життя стає надзвичайно актуальним. Про те, як цього досягнути, говорили учасники панельної дискусії «Залишитися не можна поїхати: як побудувати країну, в якій хочеться жити й зростати», що відбулася у Луцькому національному технічному університеті. Подію організувала Українська академія лідерства, а модерував її директор з розвитку, інфраструктури та партнерств УАЛ Любомир Шимків.

Серед спікерів: ректорка ЛНТУ Ірина Вахович, співзасновник ГО «Алгоритм дій» Адам Харлампович, засновниця приватних закладів освіти Happy Kids Club і школи Years у Луцьку Валентина Галущак та керівник луцького центру «Дія.Бізнес» Максим Шуляка.

Ставка на освіту

Зі слів Ірини Вахович, університет може бути таким осередком, якому вдасться зберегти та розвивати молодь в Україні.

Для цього українські виші повинні створювати стимули, щоб молодь прагнула залишатися вдома, розвивати країну та конкурентоспроможну націю. Молодь — це лише вагомий освітній, а й трудовий потенціал.

«Завдання університету зараз — це допомогти молоді стати на їхній шлях розвитку. Підтримати їх з перших кроків: дати практичні навички, юридичний, податковий та бухгалтерський супровід, щоб допомогти студентам реалізовувати свої ідеї, бізнеси та долучатися до місцевої економіки», — розповідає ректорка ЛНТУ Ірина Вахович.

Освітянка Валентина Галущак додає, що школа також повинна бути середовищем, де дітей виховують творцями, а не спостерігачами. Якщо дитина з раннього віку знає, що може впливати на своє життя, вона й далі рухатиметься цим шляхом.

Тому дуже важливо підтримувати ініціативу, навіть найменшу. Бо з таких речей виростає культура відповідальності, творчості й віри у свою країну.

Попередній слайд

Наступний слайд

Дешеві іпотеки та децентралізація

Проте, окрім створення якісних навчальних просторів, молоді важливо показати перспективу розвитку поза стінами університету та після закінчення навчання.

Йдеться про такі складові:

• робота;

• житло;

• комфорт;

• професійна реалізація.

Важливим є створення робочих місць з гідною заробітною платнею, програм для купівлі житла (доступні іпотеки), а також наявність реальних умов для започаткування своєї справи. На думку учасників дискусії, це можна забезпечити державними інструментами підтримки: гранти, консультації, перші можливості для старту.

Розвиток регіонів також є важливим компонентом. Для прикладу, у західних областях сьогодні є можливість утримати молодь та показати, що рівень життя тут може бути не гіршим, ніж за кордоном.

Підприємства і виробництва створюють робочі місця та відкривають можливості для працевлаштування, що дозволяє молоді реалізовувати себе на місці. За кордоном шлях до стабільності зазвичай довший і складніший, тоді як тут реалізуватися можна швидше.

«Людина повинна знати, як проявити себе найкращим чином, щоб її зусилля були визнані і якісно оплачені. Це стосується усіх сфер — від бізнесу до громадських ініціатив. Формальні та неформальні освітні програми мають давати молоді відповідь на запитання: де вони можуть реалізувати свій потенціал, чим зайнятися після навчання та як бути корисними своїй громаді», — коментує Адам Харлампович.

Майбутнє молоді у Луцьку

На думку учасників дискусії, Луцьк має можливість стати туристичним та студентоцентрованим осередком.

Місто має привабливі особливості — це мультикультурність, зелений простір та швидка доступність до усіх необхідних локацій.

Щоб на повну використати студентський потенціал, варто зробити аналітичну вибірку студентів — порахувати, скільки молоді навчається у місті, визначити основні потреби та запити. Це дозволить планувати розвиток Луцька як студентського міста, у якому можна не лише навчатися, а й активно проводити час, працювати, реалізовувати ідеї та лишатися жити після випуску зі школи або університету.

«Ми формуємо оточення, а оточення формує нас. І яка б не була статистика демографії в країні, завжди можна створити простір, у якому оточення природно змінюється і повертає віру молоді в майбутнє. Твердження про те, що в Україні немає шляхів для розвитку — це швидше песимістична думка, ніж реальна оцінка можливостей», — підсумував Максим Шуляка.