Як у Луцьку відновлюють будівлю колишнього «Укртелекому» і досліджують спадщину Станіслава Сарцевича

Історія та відкриття будівлі

Ідея використовувати приміщення «Укртелекому» виникла близько року тому. Будівля, зведена у 1982 році, тривалий час залишалася закритою для мешканців. Хоча щодня сотні людей проходили повз неї на вулиці Лесі Українки, мало хто знав, що всередині — простір із виразною архітектурою пострадянського модернізму.

Під час дослідження з’ясувалося, що колись тут, окрім телефонного вузла на 20 тисяч абонентів, працювали служби КДБ. Тому сьогодні простір ревіталізують  у буквальному сенсі — «розгерметизують» і наповнять новими змістами.

Першою подією стала фотовиставка Віктора Голікова, яку лише за чотири години відвідали близько 500 людей. Цей експеримент підтвердив: лучани готові відкривати для себе нові культурні місця.

Ревіталізація простору

Будівля «Або Або» досі перебуває у процесі ревіталізації. Перший поверх уже придатний для організації заходів, проте ще на трьох поверхах і в підвалі робота триває. Команда намагається зберегти автентичні елементи архітектури, поєднуючи сучасне наповнення з історичною фактурою.

Під час подій будівельні роботи зупиняють, простір очищують від пилу, а технічні елементи закривають чорним агроволокном. Завдяки цьому відвідувачі можуть комфортно брати участь у заходах і водночас бачити справжнє «тіло» будівлі.

Виникнення ідеї проєкту про Станіслава Сарцевича

Під час дослідження будівлі команда дізналася, що неподалік жив і творив луцький митець-наївіст Станіслав Сарцевич — автор саду скульптур, який став частиною культурної пам’яті міста. Спочатку цю ідею відклали, зосередившись на історії самої будівлі, але згодом повернулися до неї.

Додатковий поштовх дала зустріч із мистецтвознавцем Павлом Гудімовим. Коли його запитали, з чим у нього асоціюється Луцьк, він відповів — із Сарцевичем. Це стало знаком, що постать художника варта глибшого дослідження. Так почалася серія подій, присвячених його життю та творчості.

Події та аудиторія

У приміщенні простору «Або Або» відбулися три публічні лекції про Сарцевича, вистави театру «Гармидер», а також зйомки ютуб-проєкту діджея Артема Будчука.

Перші заходи перевершили очікування: замість сотні людей прийшло понад 150. Аудиторія виявилася дуже різноманітною — від студентів до пенсіонерів. Це показало, що навіть вузькі мистецькі теми можуть бути цікавими широкій публіці.

Співпраця з експертами та інституціями

До дослідження долучилися українські мистецтвознавці Павло Гудімов і Петро Гончар, які високо оцінили творчість Сарцевича. У фондах Музею Івана Гончара в Києві зберігаються його скульптури. Під час вистави, присвяченої митцю, директор музею Петро Гончар пообіцяв, що наступного разу роботи Сарцевича покажуть публіці — або на вуличній події, або під час виставки в Луцьку.

Це стало прикладом довіри та підтвердженням того, що команда «Або Або» працює професійно й із любов’ю до українського наїву.

Подальші плани

Наступним етапом стане створення тематичного мерчу та запуск лендингу — односторінкового сайту, який презентуватиме дослідження Станіслава Сарцевича. Команда прагне, щоб його ім’я стало відомим не лише лучанам, а й ширшій аудиторії.

Ревіталізація простору «Або Або» та повернення імені Сарцевича поступово формують у Луцьку новий культурний центр, де історія поєднується з сучасними сенсами.