Масовані атаки на Росію, повернення відключень світла та білоруські повітряні кулі у Литві. Новини війни

Розповідаємо детальніше, ґрунтуючись на звітах Інституту вивчення війни.

Військові дії та ситуація на фронті

Російські війська використовують тактику інфільтраційних місій  малими групами (по 2–3 особи) у Покровську, ховаючись у підвалах і сховищах та чекаючи на підкріплення.

Українські джерела зазначають, що російські сили використовують цивільний одяг як тактику обману, що може становити воєнний злочин. Це ускладнює оборонні операції ЗСУ.

Російські сили мають перевагу 10 до 1 у дронах на Покровському напрямку. Ворожі дрони перешкоджають українським наземним лініям зв’язку до Покровська та Мирнограда.

Через дії ворога евакуаційні шляхи з Покровська заблоковані. Близько 1200 цивільних не можуть залишити місто, оскільки російські війська контролюють усі дороги. Є повідомлення, що окупанти розстрілюють тих, хто намагається втекти.

Командувач Збройних сил України спростував заяви Росії про нібито оточення українських військ у Покровську чи Мирнограді.

29 жовтня Володимир Путін запропонував коротке «перемир’я» тривалістю кілька годин поблизу Куп’янська та Покровська. За оцінками аналітиків, це було спробою створити пропагандистський ефект і допустити до зони бойових дій російських журналістів.

Тим часом українські сили звільнили Кучерів Яр біля Добропілля та Єгорівку на північ від Гуляйполя. Водночас російські підрозділи, ймовірно, захопили Привільне й Новомиколаївку та просунулися до центральної частини Красногорського.

Удари по РФ

Президент Зеленський 28 жовтня заявив, що українські удари вивели з ладу понад 20% нафтопереробного потенціалу Росії та 22–27% її внутрішніх запасів бензину. Він також зазначив, що 90–95% далекобійних ударів здійснюється зброєю власного виробництва.

У ніч з 28 на 29 жовтня сили ССО України повідомили про удари по низці стратегічних об’єктів у Росії: Марійському та Новоспасському нафтопереробних заводах в Ульяновській області, а також по Будьоннівському газопереробному заводу у Ставропольському краї. Крім того, вибухи пролунали поблизу Канчуринського підземного сховища газу в Башкортостані.

26 жовтня українські військові завдали удару по дамбі Білгородського водосховища, що розташоване за 11 кілометрів від кордону. Внаслідок цього рівень води знизився приблизно на метр, а навколишні російські позиції біля села Графівка опинилися під водою, що ускладнило логістику та знизило боєздатність ворога на північному сході від Харкова.

У ніч із 26 на 27 жовтня українські ССО знищили прифронтовий склад палива у Старобільську та нафтобазу в окупованому Луганську.

Крім того, за даними досліджень, ймовірно, представники української розвідки ліквідували підполковника російського ОМОНу Веніаміна Мажеріна — командира підрозділу, який брав участь у воєнних злочинах на Київщині у 2022 році.

29 жовтня українські дрони також вразили систему ППО Панцир-С2, дві радіолокаційні станції та нафтобазу в окупованому Гвардійському в Криму.

Масовані ракетно-дронні удари по Україні

У ніч із 26 на 27 жовтня Росія атакувала Україну близько сотнею ударних безпілотників, серед яких орієнтовно 70 — типу Shahed. Сили ППО збили 66 цілей. Під обстріли потрапили об’єкти енергетичної інфраструктури та житлові квартали у Харківській, Сумській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також залізнична станція на Чернігівщині.

У ніч із 28 на 29 жовтня ворог випустив 126 дронів, переважно Shahed (близько 80). Українська протиповітряна оборона знищила 93 з них. Внаслідок атаки постраждали цивільні та енергетичні об’єкти в Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях.

У ніч із 29 на 30 жовтня Росія здійснила наймасштабніший за останній час комбінований ракетно-дронний удар. Ворог запустив понад 700 повітряних цілей, зокрема 653 безпілотники і низку балістичних та крилатих ракет, серед яких чотири «Кинжали» Х-47М2.

Сили оборони знищили 623 з 705 повітряних цілей — 592 дрони та 31 ракету. Атаки охопили десять областей і спричинили серйозні руйнування енергетичних об’єктів, зокрема ТЕС компанії ДТЕК.

Ядерна риторика та загрози

Володимир Путін продовжує демонструвати російські ядерні розробки, зокрема ракети «Буревестнік» і «Посейдон», випробування якої відбулося 28 жовтня. Так Кремль намагається чинити тиск на Сполучені Штати.

Наступного дня російський чиновник пригрозив розміщенням ядерних ракет у Венесуелі та на Кубі, відкрито назвавши США «ворогом».

У відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон має відновити випробування ядерної зброї, щоб продемонструвати силу.

Тим часом Білорусь оголосила, що планує поставити на бойове чергування ракетну систему «Орєшнік» у грудні 2025 року. Аналітики вважають, що Москва використовує цей проєкт як елемент інформаційного тиску, аби похитнути підтримку Заходу для України.

Зовнішньополітичний тиск та переговори

Кремль активізує інформаційно-психологічний тиск на США, намагаючись представити себе стороною, що нібито прагне миру. Російські посадовці звинувачують Вашингтон у зриві переговорів і перешкоджанні домовленостям.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Москва нібито готова до діалогу з американською стороною, але поклав провину за відсутність компромісу на адміністрацію Дональда Трампа.

Попри це, Кремль відкидає пропозицію Трампа про припинення вогню на поточній лінії фронту. Російська влада продовжує наполягати на своїх максималістських вимогах — припиненні постачання зброї Україні та виведенні українських військ з усіх окупованих областей.

Американська розвідка повідомляє, що Володимир Путін залишається налаштованим здобути перемогу військовим шляхом і не демонструє готовності до будь-яких компромісів.

Міжнародні події

28 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна та Швеція домовилися про запуск виробництва шведських винищувачів Gripen на українських підприємствах.

Тим часом у повітряному просторі Білорусі зафіксували повітряні кулі, які залетіли до Литви та тимчасово паралізували роботу Вільнюського аеропорту. Через інцидент країна також закрила сухопутні пункти пропуску на кордоні з Білоруссю.

Європейські служби безпеки повідомили про появу невідомих безпілотників поблизу аеропортів в Іспанії та біля військової бази в Естонії.

У Польщі 28 і 30 жовтня винищувачі двічі перехоплювали російський розвідувальний літак Іл-20, який летів над Балтійським морем без поданого плану польоту.