У пʼяти громадах Волині встановили «Стіни надії» — памʼять про зниклих та полонених військових

Встановлення таких конструкцій — ініціатива самих громад, повідомила в коментарі misto.media начальниця управління інформаційної та внутрішньої політики Волинської ОДА Каріна Мариневич.

Такі інсталяції — нагадування про захисників та захисниць, а також символ пам’яті, вдячності та віри.

Громади, які облаштували «Стіни надії»:

• Нововолинська;

• Горохівська;

• Берестечківська;

• Локачинська;

• Шацька.

Планують відкрити та розробляють проєкти в таких громадах:

• Ковельська;

• Люблинецька;

• Поромівська;

• Камінь-Каширська;

• Мар’янівська;

• Ківерцівська;

• Городищенська;

• Володимирська;

• Вишнівська.

Досвід Нововолинська

Нововолинська громада була однією із перших на Волині, де облаштували «Стіну надії». Її відкрили на стіні міського стадіону 30 серпня. Подію приурочили Міжнародному дню пам’яті жертв насильницьких зникнень, повідомила начальниця відділу комунікацій Нововолинської міськради Катерина Бонюк.

Ініціатива належить родинам зниклих безвісти та полонених військових. Її реалізували працівники медіавідділу міської ради спільно з виробничим управлінням комунального господарства.

Біля кожної світлини розміщена коротка інформація про військового: прізвище, ім’я, дата народження, де і коли зник чи де потрапив у полон. Ці дані надали рідні військових і погодили їх розміщення на стенді.

У серпні туди додали понад 50 світлин, а до Дня захисників і захисниць 1 жовтня — ще близько 30 портретів. Станом на 10 жовтня є 86 портретів військових:

• 4 — в полоні;

• 82 — зниклі безвісти.

Серед них — жителі Нововолинської і сусідніх громад, рідні яких звернулися із проханням розмістити фото.

«Ми щиро сподіваємося, що ті всі хлопці, чиї фото розміщені на портретах, повернуться і самі будуть знімати свої світлини з цієї стіни», — зазначає Катерина Бонюк.

Метафори у конструкціях

Основа конструкції — у вигляді ґратів символізує неволю і водночас розлуку цих військових з їхніми родинами, з їхнім містом.

Кольорові фотографії — символ того, що вони живі.

Символіка поруч: біло-чорний прапор поряд із синьо-жовтим біля стіни — символ пам’яті про зниклих безвісти.

Доступність розміщення

Місце обирали прохідне і доступне в пішій мандрівці, де не їздять авто. Поруч — парк, центр міста.

Також стіна освітлюється в темну пору доби.

Облаштовуючи такі стенди у громадах, родини розуміють, що не самі чекають своїх близьких. Їх також підтримують і влада, і люди, зазначила голова ГО «Берегиня» Алла Макух. Разом із родинами захисників вона ще від 2014 року нагадує суспільству та державі про тих, чиї долі залишаються невідомими.

«Треба, щоб люди розуміли, скільки зараз таких родин та бачили кількість світлин», — каже вона.

Що планують у Ковелі

Облаштувати «Стенд надії» планують, але поки що немає конкретних термінів.

Найближчим часом у місті залізничників мають встановити вуличну інсталяцію у вигляді «Книги пам’яті», де розмістять фотографії з короткою інформацією про полонених та зниклих безвісти військовослужбовців, розповів Ковельський міський голова Ігор Чайка.

Уже виготовили металеву конструкцію, яку невдовзі встановлять на центральній площі міста. Поряд з нею розмістять «Прапор надії».

Наступним етапом буде виготовлення «Стенда надії», але це ще в перспективі, зазначив Ігор Чайка.

Про Луцьк

У Луцькій громаді такого стенда облаштовувати поки не будуть з міркувань безпеки військовослужбовців, які можуть перебувати в полоні, розповів директор департаменту з питань ветеранської політики Олег Кобилинський.

До слова, біля конструкцій, крім державної символіки, громади розміщують чорно-білий прапор, який символізує підтримку та надію родин зниклих військових і полонених.

Нагадаємо, такий прапор у липні встановили на будівлі Луцької міської ради.