Посилення наступу РФ на Донеччині та рекордні удари ЗСУ по тилу Росії. Новини війни

зображення

Фото: misto.media

Цього тижня ЗСУ завдали ударів по тилу Росії, а ворожі війська просунулись на кількох напрямках.

Розповідаємо детальніше, ґрунтуючись на звітах Інституту вивчення війни.

Ключові напрямки наступу та втрати РФ

Аналіз витоку російських внутрішніх даних з січня по серпень 2025 року свідчить, що російські сили втратили 281 550 осіб (вбитими, пораненими та зниклими безвісти).

Найбільша кількість — понад 34% від загалу — зафіксована на Покровському напрямку, де тривають найінтенсивніші бої.

Тут війська РФ просунулися у південно-західній частині Новопавлівки та центральній частині Удачного.

Є також незначні просування на Куп’янському, Костянтинівсько-Дружківському, Сіверському напрямках.

Українські успіхи та перегрупування

На окремих ділянках фронту ЗСУ досягли локальних успіхів і продовжують реорганізацію сил.

Зокрема, на Сумщині українські війська просунулися на південь від Олексіївки та, за даними російських мілблогерів, звільнили Андріївку (північніше Сум).

Є просування на Запорізькому напрямку в районі Великомихайлівки, а також зачистка позицій ворога в південній частині Олексіївки.

Йдеться також, що українське командування продовжує перехід до корпусної структури управління, у межах якого розформовано Оперативно-стратегічне угруповання військ «Дніпро».

Російські гібридні атаки в Європі

Європейський парламент 9 жовтня ухвалив резолюцію, яка засуджує «ескалаційні дії» Росії, серед чого порушення повітряного простору.

Європейські чиновники, разом із Канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та Президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, приписують Росії нещодавні польоти безпілотників над європейськими аеропортами (наприклад, Мюнхен) та втручання в роботу GPS. Фон дер Ляєн назвала це частиною «гібридної війни» та «державним тероризмом».

Далекобійні удари України та їхній вплив на економіку РФ

Україна продовжує завдавати глибоких ударів по російській енергетичній інфраструктурі, оборонно-промисловому комплексу та логістиці.

Нафтопереробка та логістика

6-7 жовтня удар завдали по Тюменському нафтопереробному заводу (понад 2000 км від України), що є найдальшим українським ударом з початку повномасштабної війни.

Газова інфраструктура

8-9 жовтня ЗСУ уразили Коробовський газопереробний завод та станцію управління лінійним виробництвом Єфімовка у Волгоградській області, які є ключовими вузлами транспортування нафти та газу.

ВПК та військова логістика

Українські сили також завдали ударів по заводу Свердлова у Дзержинську (один із найбільших виробників вибухових речовин у РФ) та Морському нафтовому терміналу у Феодосії (Крим), який використовується для постачання палива російським військам.

Президент України Володимир Зеленський заявив 9 жовтня, що через нещодавні українські удари Росія стикається з дефіцитом бензину на рівні 13–20%. Путін визнав цю кампанію, намагаючись применшити її значення, але російські мілблогери висловили занепокоєння здатністю України завдавати ударів по об’єктах у глибокому тилу (на відстані 2000 км).

Чим воюють росіяни

Ворожі війська адаптують технології для подолання української оборони, водночас продовжуючи удари по цивільних об’єктах.

Російські сили все частіше використовують FPV-дрони на оптоволокні, щоб зробити їх невразливими до РЕБ, а також застосовують «дрони-маткові кораблі» (на основі варіантів «Орлан» та «Молнія») для збільшення дальності ударів по українських логістичних маршрутах у ближньому тилу (до 20–60 км). Росія вперше завдала удару оптоволоконним FPV-дроном по Краматорську 5 жовтня.

РФ посилила використання Shahed-типу дронів проти українських позицій поблизу лінії фронту. Також російські сили використовують модифіковані Shahed (Geran) з камерами та радіокеруванням для ураження залізничних сполучень у Чернігівській та Сумській областях.

Росія здійснила масовані атаки дронами (116 — в ніч на 6 жовтня, 152 — в ніч на 7 жовтня, 183 — в ніч на 8 жовтня). Внаслідок атаки 5–6 жовтня був уражений пологовий будинок у Сумській області.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте