У Луцьку читали вірші Кривцова і Амеліної, яких вбила Росія
Перформатичні читання у Луцьку
Фото: Микола Цимбалюк
Вірші про війну, її наслідки і те, як сучасні поети переосмислюють ці події крізь призму екології, стали центром перформативних читань «Вірші. Хліб. Вино».
Дощ 14 травня не налякав любителів поезії, які прийшли до центру розвитку креативних індустрій «Або Або» на мистецьке дійство, що відбулось в межах інтенсиву «EcoLab 2.0 ».
Зі сцени прозвучала поезія Максима Кривцова і Вікторії Амеліної, яких вбила Росія. Також глядачі почули вірші Юлії Мусаковської, Остапа Сливинського, Катерини Міхаліциної, Олега Каданова, Артура Дроня. Декламували власну поезію польська поетка Юлія Федорчук та канадський поет Адам Дікінсон.
Театралізоване дійство розпочали актори театру «Гармидер» спільно з танцювальною студією Castle studio (Україна).
Актор й військовослужбовець Павло Порицький розпочав читання з вірша харківського музиканта, поета, актора і волонтера Олега Каданова.
«геть розучився співати
з горла рветься
хрипкий звук сирени», — нині автобіографічні слова для багатьох митців, які змінили творчість на оборону.
Сцена наповнилась символами та спогадами. Актори ладнали вежі з каміння й намагались балансувати на цих крихких опорах, садили фіалки у військові захисні шоломи.
Актори театру «Гармидер» й танцювальна студія Сastle studio.
«Мистецтво якщо й не врятує нас від війни та екологічної катастрофи, то принаймні дасть можливість пожити тут і зараз, здобути сенси і вибудувати ланцюг перспектив, дасть надію», — каже режисерка дійства Руслана Порицька.
Перформативні читання організували літературна платформа «Фронтера», театр «Гармидер», платформа «Алгоритм дій». Подія відбулася за підтримки Інституту Адама Міцкевича та Центру довкіллєвої гуманітаристики Варшавського університету.
-9fa325f5303625e4e238285002658445.jpg "У центрі Луцька відкрили кафе «Dolce»")
