Ковель відвідали амбасадори ветеранського спорту
-f2a111beb109ce1a9ae1091a127dac53.jpg)
На мотиваційний захід прибули легенди ветеранського спорту. Фото: «Марлог»
Військові, які зазнали важких поранень і змогли досягти успіхів у спорті, проводять зустрічі з ветеранами, аби надихнути їх своїм прикладом.
На мотиваційний захід 29 березня до Ковеля приїхали амбасадори ветеранського спорту:
Вадим Свириденко (Київ);
Сергій Храпко (Київ);
Денис Смольніков (Київ);
Ярослав Шаркий (Полтавщина);
Павло Солоха (Волинь);
Вʼячеслав Оксентюк (Волинь);
Богдан Оксентюк (Волинь).
Захід організував Міжнародний волонтерський логістичний центр «Марлог» за підтримки Ковельської міської ради та управління культури, молоді, спорту та туризму.
Нащо ветеранам спорт

Ветеран АТО Сергій Храпко. Фото: viva.ua
Спорт — це найкраща реабілітація. Навіть якщо ветеран не планує здобувати медалі чи будувати спортивну кар’єру, він необхідний для здоров’я.
Окрім того, спорт — важлива частина соціалізації. Спілкування в колі своїх — це також терапія, каже військовий 30-ї ОМБр з Києва Сергій Храпко. У 2015 році він отримав важке поранення на фронті — втратив руку і ногу.
«Мій спортивний шлях почався з того, що у 2016 році американські військовослужбовці проводили челендж , мета якого — зупинити суїциди серед військових. За умовами треба було зробити 22 відтискання незалежно від поранення.
Українські військові приєднувались до цього і я теж. Почав з віджимання від стіни й дійшов до віджимання від підлоги», — розповідає він.
Далі ветеран експериментував з різними видами спорту: стрільба з лука, гребля, плавання, велосипед, стрибки з парашутом, теніс та інше. А в 2025 році брав участь в «Іграх нескорених».
Головне — не замикатись в собі
Також своїм прикладом пропагують спорт серед демобілізованих військових два брати з Ковеля — ветерани АТО В’ячеслав та Богдан Оксентюки. Попри поранення і підірване здоров’я, вони зібрали численні медалі на «Іграх Нескорених».
«Часто після встановлення інвалідності люди замикаються в собі й можуть деградувати, „підсідати“ на алкоголь чи щось подібне. Хочу закликати їх не замикатись, доєднуватись до нашої ветеранської спортивної родини і перемагати себе», — закликав В’ячеслав Оксентюк.
Бажання — рушійна сила
Високих результатів можна досягти за умови сильного бажання, стверджує ветеран ЗСУ з Полтавщини Ярослав Шаркий.
У складі 66-ї бригади він був бойовим медиком з 2022 року. В 2023 під час виконання бойового завдання на Луганщині отримав поранення, втратив ногу.
Переніс 20 операцій та тривалу реабілітацію. Але це все не завадило йому стати призером «Ігор Нескорених»: здобув «срібло» у лижних гонках та «бронзу» за третє місце у волейболі сидячи.
«Всі наші бар’єри тільки в нашій голові. Вірте в себе. Будьте мотивацією для інших», — каже Ярослав Шаркий.
На спортивні змагання, попри заборону лікарів та з осколками в тілі
Ветеран АТО з Ковеля Павло Солоха отримав численні поранення в 2014 році. В складі 51-ї ОМБр він виходив з оточення під Іловайськом.
Під час тривалої реабілітації дізнався про марафон морської піхоти в США. Лікарі забороняли брати участь в спортивних змаганнях. Але, попри вирок лікарів та 22 осколки в тілі, він став учасником цього марафону у Вашингтоні, а також інших спортивних змагань.
Після перелому хребта став призером на «Іграх Нескорених»
Ветеран Денис Смольніков родом із Луганської області двічі долучався до лав ЗСУ — в 2016 та в 2022 роках як бойовий медик.
Під час евакуації поранених бійців під Бахмутом отримав важке поранення: перелом хребта. В його спині зараз — 8 штирів, а замість хребця — імплант.
«Після тривалої реабілітації я самостійно вчився ходити, почав відкривати для себе спорт. Беру участь у всіх можливих спортивних змаганнях. Хочу допомагати долати цей шлях іншим», — розповідає Смольніков.
Втратив всі кінцівки, але став мотивацією для інших

Фото: фейсбук Вадима Свириденко
Ветеран АТО Вадим Свириденко отримав поранення під Дебальцевим у 2015 році. Був у полоні «ДНР». До України його передали з обмороженнями та сепсисом. Як наслідок — втратив кисті та стопи.
«Це був 2015 рік і тоді ще не було реабілітації для військових. В Україні не знали, що з такими як ми робити. Тому витягували себе самостійно.
Перший мій крок був в палаті. Поступово я дійшов аж до марафону в США. Найскладніше — це подолати палату лікарні», — розповів Свириденко.
Після лікування та реабілітації брав участь у марафоні морської піхоти США, «Іграх Нескорених», спортивних фестивалях IRON WARRIORS та IRON EGGS.
Нині він — Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій. Відвідує поранених бійців у шпиталях, переконує їх власним прикладом та словами: «Якщо я зміг, то і ти зможеш».