Люди без національної свідомості — це ідеал для окупанта

Історик, редактор видання «Історична правда» Вахтанг Кіпіані відвідав Ковель 19 березня.

Зараз публіцист служить в бригаді «Хартія», де значну увагу приділяють історичній просвіті військовослужбовців. Тож лекцію на тему історії він прочитав і ковельчанам. Передаємо основні тези розмови.

Про бригаду «Хартія»

13-ту бригаду оперативного призначення Національної гвардії України «Хартія» утворили у 2022 році. Вона складається переважно із цивільних жителів Харкова, добровольців.

Станом на зараз 90% рекрутів — люди великих індустріальних міст лівобережної України, зокрема Харкова, Запоріжжя, Кривого Рогу, Нікополя. Головним сержантом бригади є Дмитро Грицюк на псевдо «Волиняка», що свідчить про край, звідки він походить родом.

А до нього головним сержантом був Олександр Ющенко на псевдо Капа із Луцька, на честь якого нині хочуть назвати вулицю у місті.

У грудні 2024 року «Хартія» здійснила першу в історії операцію, коли початок контрнаступальних дій як на землі, так і з повітря здійснили роботи. Вони йшли на позиції, стріляли по окупантах з кулеметів, протягували через поля зв’язок, підносили потрібні речі воїнам, скидали з неба «подарунки» на ворога.

Після цього просувалася піхота. В результаті операції військові вибили шмат лісу, який росіяни контролювали з 2022 року.

Чому треба знати історію

Війна має різні грані, зокрема боротьбу за свідомість людей. Люди без національної свідомості — це ідеал для окупанта, переконує Кіпіані.

«Ви можете не любити Бандеру, Петлюру чи Мазепу, але повинні їх знати, бо якщо знаєте, то цим вже опираєтесь російській пропаганді. Це маркер, за яким визначається ставлення росіян до нас.

Росіяни можуть потерпіти українських діячів культури чи спорту, але не ідеологів української державності, які воювали з Росією. До прикладу, навіть зараз в окупованому Луганську стоїть пам’ятник Тарасу Шевченку, щоправда, на дошці біля нього вказано, що це — „великий русский поэт“», — розповідає історик.

Ідея про те, що український націоналізм придумали галичани — російський міф, який використовують для розколу в Україні.

Історик показав фото трьох представників сходу України: Миколи Міхновського, Дмитра Донцова, Федора Вовка.

«Харків’янин Микола Міхновський створив концепт „самостійна Україна“. Мелітополець Дмитро Донцов як ідеолог українського націоналізму своєю працею дав Бандері і Шухевичу інструмент для їхньої роботи. Федір Вовк (Іван Вовчук) з Нікополя був заступником Степана Бандери в Проводі ОУН», — каже Кіпіані.

Про концепцію війни Росії проти України

Росіяни традиційно намагались змалювати українців такими, що не можуть бути суб’єктними. Зокрема, в карикатурах журналу «Перець» українців показували людьми, що завжди цілують комусь руку: німецькому кайзеру, польському пану, британському імперіалісту, американському капіталісту.

Тривалий час в Росії розвивали ідею «братских народов». Але влітку 2021 Путін описав інше бачення в своїй статті «Про історичну єдність українців та росіян». Він відкинув раніше пропаговану ідею братніх народів і заявив про «один народ», розділений штучно. А кого вони сприймають не росіянами — знищують.

«Згадайте відоме фото вбитої в Бучі жінки і обставини, як вони це зробили. Росіяни не зважили на її погляди (можливо, вона говорила російською чи слухала російську попсу). Вони сприйняли її як ворога лише тому, що вона була українкою», — нагадав Кіпіані.

Про перейменування вулиць

Геноцид — це не обов’язково фізичне знищення. Достатньо лише перевести людину з однієї національної групи в іншу, вплинувши на свідомість. Назви вулиць — один з таких інструментів.

В Україні на час здобуття незалежності в 1991 році була 361 вулиця на честь Мічуріна — російського біолога та улюбленого вченого Сталіна. Це те саме, якби на 361 вулиці висів би російський прапор, каже історик і додає, що при цьому не було жодної вулиці на честь українського вченого, який займався тим самим, що й Мічурін, але в Україні — Левка Симеренка.

А в Луганську до цього часу є вулиця на честь ОСО . В 1990 році патріоти в Луганську хотіли перейменувати цю вулицю на честь Василя Стуса. Але мешканці відмовились, мотивуючи тим, що «мы живем на улице ОСОбой». Так в українському місті залишилась вулиця імені вбивць — органа, який без суду і слідства знищував людей.

До слова, росіяни не лише до назв вулиць ставляться особливо уважно, а й до назв військових формувань.

«Нещодавно в окупованому Мелітополі росіяни створили підрозділ з української молоді із Запорізької та Херсонської областей. А щоб „добити“ українців ідеологічно, то підрозділ цей назвали „Судоплатов“ — іменем того, хто вбив Євгена Коновальця», — розповідає Кіпіані.

Як українцям вистояти у війні

Росія як загроза найближчим часом не зникне. Щобільше, ситуація може ускладнитись, зважаючи на можливий союз Путіна з президентом США Дональдом Трампом. Тому, щоб вистояти Україна має:

• розраховувати передусім на свої сили, підтримувати армію. Українське військо в цій війні показало себе здатним успішно воювати в сучасній війну з противником, який переважає за всіма критеріями;

• шукати союзників серед інших держав, крім США;

• розривати зв’язок з усім російським (мовою, культурою, релігією);

• інвестувати в єдність всередині країни. Для цього варто розвивати спілкування між містами різних регіонів, сприяти шкільним та університетським обмінам тощо;

• свідомо споживати інформацію, бути медійно грамотними;

• вкладати в молоде покоління українців. Його потрібно виховувати, показуючи власний приклад.

«Я пішов до війська, а через декілька днів це зробив і мій 19-річний син. У нас складні стосунки, я з ним про це не говорив, але він зробив такий вибір», — поділився Кіпіані.