У Луцьку зрізали 28 дерев, уражених омелою. Чи є спосіб зберегти насадження

Видалення дерев через ураження омелою в парку Луцька
Фото: Тарас Лучко
Через критичне ураження омелою в парку на вулиці Захисників України видалили 28 дерев: 25 тополь, а також вербу, горіх та горобину. Розбирались, як різні міста на Волині розв’язують цю проблему і чи радикальна обрізка — єдине рішення.
Чим шкідлива омела
Омела — вічнозелений кущ, який паразитує на деревах з м’якою корою. Його плоди — клейкі ягоди.
Спори цього напівпаразита глибоко проникають в деревину і призводять до гниття. Зовні це проявляється в наявності сухих гілок. Тобто омела «висмоктує» соки з дерева, яке з часом стає сухим та крихким.
Досвід Луцької громади
Дерева, які видалили цьогоріч у парку, мали критичний ступінь ураження, тому врятувати їх було неможливо. Люди обурились, коли побачили обрізані гілки, адже думали, що це таке кронування, але це був початок робіт з повного видалення дерев, пояснила начальниця відділу екології Оксана Лисак. Про це misto.media розповіли у відділі екології Луцької міської ради.
Якщо крона дерева уражена омелою менше як на 60%, то обрізають заражені гілки, якщо понад 60% — дерево зрізають повністю.
Наприклад, декілька років тому біля собору Всіх Святих Землі Волинської виявили тополю , уражену омелою приблизно на 15%. Хворі гілки зрізали і певний час дерево було чистим. Але нині на ньому знову з’явилось два кущі омели.
Ще один приклад — дерева біля школи № 3. Вони мають високий ступінь ураження. Там обрізали «кубла» омели з гілками, але невідомо, чи переживуть дерева цю обрізку.
Окремого напрямку роботи боротьби з омелою в місті немає. Хворі гілки прибирають під час загальних обрізок дерев.
При санітарній обрізці мають видалити не більше 20% крони. До слова, глибока обрізка, кронування (топінг) дерев в Луцькій громаді заборонений.
Досвід Ковеля
Омела в Ковелі трапляється часто і борються з нею також в межах загальної обрізки дерев, розповів misto.media директор КП «Добробут» Ігор Михалевич.
Щорічно в місті працівники цього підприємства роблять санітарну обрізку всіх дерев — прибирають сухі, хворі або завеликі гілки.
Крім цього, раз на 3 роки вони піддають дерева плановому кронуванню. Зокрема прибирають близько 30% гілок. Залишають стовбур і нові паростки. Саме таку роботу підприємство проводить по вулиці Незалежності в лютому 2025.
Щоправда, аналізуючи фото обрізки у Ковелі, арборист з Києва Володимир Ветроградський вважає, що в цьому разі з дерев знято не 30%, а всі 80-90% крони.
«Цей спосіб обрізки розповсюджений на Волині, але не має нічого спільного з фаховим доглядом за кроною дерев. Його застосовують раз на 3-5 років, щоб сильно та швидко обмежувати крону в умовах міського простору. Це середній варіант між „полардінгом “ і "глибоким омолодженням (кронуванням)", — каже практикуючий арборист, інспектор з обстеження зелених насаджень Володимир Ветроградський.
Після такої процедури дерева відрощують вторинну крону з неприродною та не стабільною структурою, а гілки можуть передчасно поламатися. Потім їх «доб’ють» патогенні гриби та дуплистість внаслідок наявності великих ран, які не можуть загоїтись. Тобто дерева можуть вижити, але не в змозі прожити свій природний нормативний вік, пояснює арборист.
Також в Ковелі допускається так звана шокова обрізка, після якої залишається голий стовбур. Її роблять при першому кронуванні великих дерев, а також для заражених дерев. До прикладу, в цьому році дерево на вулиці Сагайдачного було критично уражено омелою, тому застосували такий метод.
«В місті не повинно бути великих дерев, адже під час сильних вітрів вони можуть впасти. Варто взагалі переходити на декоративні види з меншими кронами. До слова, в цьому році для нас обрізка дерева важлива ще і тому, що ми плануємо обробляти їх біопрепаратами від американського метелика. Тобто чим менша крона, тим легше буде її обробити», — вважає директор КП «Добробут» Ігор Михалевич.
Крім КП «Добробут» у Ковелі деревами опікується і КП «Ковельські парки». На балансі цього підприємства до 1000 дерев. Його директорка Віра Федосюк каже, що всі дерева в парках підрізають щороку взимку — не більше 30% крони. Вона не пригадує, щоб доводилось видаляти дерево саме через омелу.
Досвід Володимира
Омела у Володимирі паразитує на різних деревах, часто — на молодій горобині. Спеціальних методів боротьби, крім щорічних обрізок, тут теж немає, каже начальник управління інфраструктури виконавчого комітету Володимирської міської ради Ігор Возний.
Дерева кронують залежно від їх величини та ступеню ураженості. Великі дерева можуть обрізати 30-40%, а на молодих деревах прибирають лише хворі гілки, запевняє чиновник.
Ці завдання виконує «КП Троянда» та КП «Управляюча житлова компанія». Але роблять це в міру вільного часу, адже це їхня додаткова, а не основна діяльність.
Станом на зараз у Володимирі більше роботи з видалення хворих дерев на прибудинковій території за зверненням людей. Такі рішення виконком Володимирської міської ради ухвалює щомісяця, резюмує Возний
Правильний догляд за кроною — непомітний
Глибоку обрізку як спосіб боротьби з омелою арборист Ветроградський піддає критиці. Адже при цьому на залишений стовбур потрапляють ягоди омели і знову там проростають. Він каже, що навіть на 80% уражену омелою гілку повністю видаляти — нераціонально, а потрібно зробити це лише до першої розвилки гілки.
Спеціальну фахову обробку від омели у Луцьку виконують лише у виняткових випадках, адже це — дорога процедура. До прикладу, так лікували старі липи у селі Іванчиці Луцької громади. Для цього і запрошували Володимира Ветроградського.
Він зрізав кожен кущик омели окремо, а місця зрізу змащував лікувальною речовиною. За тиждень він обробив два з половиною дерева. Сума, яку заплатили за цю роботу — майже 100 тис. грн. Але кошти виділили, тому що ці липи — ботанічні пам’ятки. Станом на зараз оброблені дерева почуваються добре, пояснює Оксана Лисак.
«Фахова чистка дерев від омели є кропіткою операцією, займає в 3-5 разів більше часу, ніж при типовому видаленні омели у містах. Вона передбачає збереження 70-95% існуючої крони, дерево лишається структурно цілісним. Воно має мінімальний ризик відламування гілок під час несприятливих погодних умов, менше вражається патогенними грибами та може повноцінно прожити природний нормативний вік», — розповідає Володимир Ветроградський.

До і після лікування тополі від омели в Києві. Робота арбориста Володимира Ветроградського
Правильний догляд за кроною дерева — той, якого не видно. Адже майстер виконує обрізку наближено до природної архітектоніки крон. Після роботи з деревом може бути багато зрізаних гілок, але за формою дерева цього втручання не видно.
Фаховий догляд за стовбуром в умовах урбанізованого середовища також передбачає заходи, спрямовані на підвищення просторової стійкості та життєздатності дерев з вадами стовбура.
«Мій підхід може бути схожим на європейський. Якщо вам так зручно, можете так сприймати. Але він не тотожний, він — український. Краще сприймайте його як український стандарт якості», — пояснює свою авторську техніку роботи арборист Ветроградський.
Відсутність правильного догляду призводить до втрати дерев. Втім, на Волині починають змінювати методи обрізки дерева. Інколи дискусії в соцмережах щодо якості проведених комунальниками робіт виливаються у зустрічі влади з активістами, як це було у Луцьку в травні 2023 року. Підходи щодо догляду за деревами поступово змінюються.
На фото нижче — результат обрізки дерев у Луцьку, які арборист Ветроградський назвав якісною.
misto.media проводить анонімне опитування, яке допоможе краще зрозуміти наших читачів. Ми хочемо робити тексти і висвітлювати теми, які справді цікаві та важливі саме вам. Пройти опитування.