У Луцьку презентувала свої книги захисниця Маріуполя

Презентація відбулася в понеділок, 13 січня, у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків .

Авторка зазначила, що спочатку планувала презентувати тільки одну книжку — «Полон. Погляд із середини». Але обидві книги є для неї важливими, бо в них описує ключові події з особистого життя і життя побратимів. Обидві є боротьбою за військовослужбовців, які досі в полоні. Також зацитувала ключові моменти з обох книг.

Попри те, що це дуже болючий досвід, розуміла, що як пресофіцер я завжди боролася з ворогом словом. Коли повернулася з полону, усвідомила, що не можу спокійно жити далі, бо треба продовжувати боротьбу.

Валерія Суботіна

Авторка книг наголосила, що завжди закликає всіх ходити на акції в підтримку полонених. Так ми можемо підтримати і тих, кого вже звільнили, і тих, хто досі перебуває там.

На таких акціях є можливість розповідати закордонним медіа про те, що таке російський полон, і наскільки сильно ми чекаємо побратимів і посестер вдома.

Нава розповіла, як на «Азовсталі» вони з побратимами були відірваними від світу, як їм розказували, що України вже немає, що всіх знищили, що всі близькі і друзі загинули.

Ми навіть не розуміли, чи є куди нам повертатися. Неволя — це найстрашніше, що тільки може бути.

Валерія Суботіна

Дуже ризиковано і важко, але надважливо було доносити людям інформацію про те, що відбувалося на «Азовсталі». Місто було відрізане від зв’язку, і поки не було «Старлінків», часто доводилося під обстрілами залазити на висотки, аби відправити повідомлення в телеграмі, щоб люди отримали кілька правдивих слів про Маріуполь, який вбивали саме в той момент.

Зазначила, що по поверненню і досі дуже важливою є підтримка побратимів, друзів, близьких людей. Повернувшись додому, важко знайти себе, бо розумієш, скільки ще побратимів в полоні. Добре знаєш, як проходить кожен їхній день і просто не можеш дозволити собі розслабитися і жити нормально.

Не забувайте, будь ласка, про захисників Маріуполя. Продовжуйте боротися за кожного, хто досі залишається в полоні ворога. Пам’ятайте і боріться за сталеву пресслужбу, адже зараз вони — ті, хто колись був голосом „Азовсталі“, голосами Маріуполя, — позбавлені голосу в російських тюрмах.

Валерія Суботіна
уривок з книги

По завершенню презентації серед присутніх розіграли на аукціоні по одній книзі. «Полон. Погляд із середини» купили за 3 000 грн, «Азовсталь. Сталева пресслужба» — за 2 000 грн.

Кошти передадуть на підтримку артилерії «Азову».

Про авторку

Валерія Суботіна — захисниця Маріуполя, речниця полку «Азов», поетка, журналістка. Людина, яка пережила полон. Перебуваючи на «Азовсталі», стала голосом Маріуполя: розповідала про ситуацію в оточеному місті, про своїх побратимів та посестер.

У бомбосховищі «Азовсталі» вона одружилась зі своїм коханим, обмінявшись обручками з фольги. Андрій Суботін (позивний Борода) був прикордонником Донецького загону, загинув через три дні після весілля.

У травні 2022 року після виходу з «Азовсталі» Валерія потрапила в Оленівську колонію, а потім — до в’язниці у Таганрозі. Загалом у полоні пробула 11 місяців. 10 квітня 2023 повернулася додому під час чергового обміну військовополоненими.

Після реабілітації Валерія стала радницею командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ з питань комунікацій. Зараз проходить службу в бригаді «Азову», є пресофіцеркою артилерії «Азову».