Що почитати: підкаже літературна карта

Що почитати: підкаже літературна карта

Літературна карта Literature map об’єднує тисячі імен. З її допомогою можна шукати «сусідів» улюблених письменників – близьких за стилем і сюжетами авторів, засновників жанру і послідовників. Подібність не завжди очевидна. Наприклад, Джоан Роулінг опинилася у компанії Террі Пратчетта, Ніла Геймана і Джорджа Мартіна з одного боку, та Джейн Остін і Шарлотти Бронте – з іншого. Карту згенерували на основі сервісу літературних рекомендацій Gnooks. Якщо не знаєте, що почитати, вкажіть трьох улюблених авторів – і система дасть вам підказку.

Полностью Що почитати: підкаже літературна карта
Визуальные тренды 2019 по версии Depositphotos

Естетика 90-х, провокаційність та екологічна усвідомленість: візуальні тренди 2019 року за версією Depositphotos

Представники компанії Depositphotos поспілкувалися з дизайнерами, фотографами та кураторами контенту з різних країн і виділили 9 тенденцій у сфері візуальних комунікацій, які переважатимуть у 2019 році. Завдяки соціальним мережам і блогерам у світі з’являється перша глобальна естетика. Маркетологи прагнуть до персоналізації контенту, а художники і дизайнери шукають способи уважити минуле, одночасно експериментуючи з інноваційними підходами в мистецтві. Що ще очікує нас у наступному році? 1. Персоналізація В умовах перенасиченості рекламою, коли наш зір автоматично блокує її сприйняття, персоналізований контент – це своєрідна можливість поговорити зі своєю аудиторією через різні канали. Усвідомлюючи, що універсальні підходи давно не працюють, компанії та бренди обирають більш близьке, індивідуальне спілкування. І починається воно з правильного підбору візуального контенту. 2. Креативна провокація Сміливі, насичені, іноді зухвалі матеріали покликані привертати увагу, утримувати на собі погляди. Досягти цього допомагає нетрадиційний підхід до дизайну та фотографії. Саме так народжується провокаційний контент. Автори списку трендів-2019 переконані, що бездоганного дизайну замало: про контент повинні говорити. 3. Погляд у минуле Популярність тенденцій минулого, особливо 90-х років, не втратить своїх позицій у майбутньому. Дизайнери та художники не тільки надихаються стилем і естетикою минулих десятиліть, але і створюють відсилання до відомих подій і особистостей. «Гра» на ностальгії досить ефективно спрацьовує на правильній цільовій аудиторії. Схожа тенденція спостерігається і у фотографії. «Ми повертаємося в минуле. Все частіше створюються колажі і використовуються старі фотографії, щоб додати новий сенс і поставити нові питання про минуле», – зазначає фотограф Одед Вагенштайн. 4. Цитати історії мистецтва Такий вплив простежується і у рекламі, і у фотографії. Зустрічаються навіть сторінки в Instagram, на яких публікують класичні картини в сучасній обробці (іноді з легкою іронією і гумором). Справа в тому, що пошуки натхнення інколи змушують митця зануритись на десятиріччя, а то й на сторіччя назад. Так, все більше сучасних авторів надихаються творами класиків, цитуючи їх роботи по-своєму. 5. Перша глобальна естетика Видання Quartz News визначило першу естетику, котра стає глобальною – це розкішний мінімалізм. Вона сформована Instagram-дизайном (у кав’ярнях, наприклад), модою на мінімалістичний дизайн інтер’єрів з використанням натуральних матеріалів – дерево, камінь тощо). До речі, популярність універсального мінімалізму частково пояснює, чому в різних куточках світу кав’ярні виглядають практично однаково. 6. Багаторівневий інтерактив Експериментальне мистецтво все частіше з’являється на виставках, фігурує у обоговореннях. Дизайнери додають інтерактивні елементи і користувач взаємодіє з контентом на сайті, а не просто розглядає його. Наприклад, у австралійському Сіднеї кожен може перейменувати Музей сучасного мистецтва. Це допомагає встановити контакт з відвідувачами, які стають частиною створення дизайну. Такий підхід гарантує, що люди запам’ятають продукт чи бренд. 7. Перехід у 3D 3D-дизайн додає реалістичності пласкому віртуальному світу, наповнюючи проекти глибиною та моментально викликаючи інтерес. Технологія 3D підкорила не тільки веб-дизайн. Стокові фотографи Depositphotos експериментують з 3D і пропонують складні зображення, які можна назвати творами мистецтва. Тренд дійшов і до соцмереж – у Facebook вже з’явилися 3D-фотографії. 8. Філософський мінімалізм З кожним роком мінімалізм знаходить усе більше проявів. Зараз фотографи-мінімалісти стають більш концептуальними. Вже недостатньо просто відобразити щось гарне – треба передати глибинний зміст, історію. У 2019 році тренд вплине не тільки на веб-дизайн і дизайн додатків, але і на дизайн продуктів і фотографію. 9. Нова хвиля екологічної усвідомленості Слід очікувати нової хвилі екологічної усвідомленості. Екологічні проблеми – а саме забруднення оточуючого середовища, наслідки втручання людини у природу і реальний стан світу, у якому ми живемо – будуть головним візуальним трендом у 2019 році.

Полностью Естетика 90-х, провокаційність та екологічна усвідомленість: візуальні тренди 2019 року за версією Depositphotos
Культ креативности. Можно ли ее воспитать и почему мы становимся менее изобретательными

Культ креативности. Как ее воспитать и почему мы становимся менее изобретательными

Креативность – понятие, сопряженное с яркостью, динамикой, страстью, подразумевающее нестандартный подход к выполнению поставленной задачи. Оно давно перестало быть чем-то свойственным лишь кругу избранных и вышло за рамки маркетинга, рекламы и управления персоналом. А многим и вовсе успело набить оскомину. Кажется, будто изобретательность и креативность стали объектом массового желания. На креативного сотрудника – словно на Жар-Птицу – охотятся корпорации и мелкие частники, сражаясь со шквалом шаблонных резюме. Понять их можно – мало кто отказался бы наладить собственное производство ценных (то есть неожиданных) идей и поставить это на поток. Но возможно ли воспитать в человеке эти качества? Ответить на этот вопрос попыталась писательница и педагог Дайана Сенчал. В своей книге «Mind Over Memes» автор утверждает, что креативность невозможно привить таким методом, как это делают многие школы и работодатели сейчас. Дело в том, что креативности обучают как базовому качеству. Однако, как утверждает Дайана, это качество должно развиваться самостоятельно и его нельзя измерить, оценить или разобрать по пунктам. В качестве примера автор упоминает платформу Partnership for 21st Century Learning. Ее создатели убеждены, что детей можно обучать быстрому мышлению и принятию нестандартных решений. Еще один пример – Международная организация для кооперации и развития (International Organization for Cooperation and Development). Ее основным положением является то, что образование должно быть сосредоточено на культивировании и воспитании креативности. Можно подумать, что креативность – навык, который вполне реально освоить, приложив определенные усилия. Как будто возможно оценить изобретательность по 100-бальной шкале. Действительно, высокие показатели теста могут говорить об умении анализировать, но едва ли это скажет об умении изобретать и вносить новшества. Автор книги говорит, что нельзя научиться креативности, не изучив базовых навыков. Взять, к примеру, музыку. Перед тем как музыкант учится сочинять, он знакомится с нотами, аккордами и октавами. За этим следует практическая часть, и только потом на свет появляется музыкальное произведение. Так же и с креативностью: невозможно сгенерировать что-то без глубокого понимания основополагающих принципов и механизмов системы. Догматичный подход к креативности душит саму изобретательность Дайана пишет: «Креативность нельзя воспринимать как институт, а лучший способ способствовать ее развитию — дать немного пространства. Изобретатель создаёт нечто не из-за того, что старается «быть креативным», а просто потому что ищет новое решение проблемы. Для этого нужен длительный и упорный труд: желание узнать нечто со всех сторон, даже если некоторые считают это бесполезным». Сенчал не отрицает важность креативности. Она лишь предлагает иначе взглянуть на нее и изменить подход к ней. Вместо того, чтобы просить людей продемонстрировать их изобретательность, лучше дать им пространство для творчества. Вместо того чтобы требовать продемонстрировать способность анализировать, компании и школы должны позволять ученикам, студентам и работникам повозиться с их идеями и поэкспериментировать. А это часто требует времени и других ресурсов. Многие ли предоставят, скажем, стажеру такую роскошь, особенно в условиях тотальной конкуренции и борьбы за первенство? По мнению Дайаны, ни одна инновационная идея не появилась из воздуха — это, как правило, смесь старого и привычного с новым и необычным. В пример писательница приводит своего дядю — Чарльза Фишера. Он жил в XX веке и запатентовал немало изобретений. Каждое из них было гениально и просто, но в их основе лежал один общий принцип — понимание того, как работает пружина. Это, в свою очередь, он изучил, будучи мастером-инструментальщиком. Тем же, кто стремится превратить креативность в институт, нужно научиться терпению и умению распознавать реальную изобретательность. Сенчал считает, что на изобретательность нельзя давить. «Возможно, худшая вещь для изобретательности – это догма», — пишет она. Автор считает, что мы должны быть креативнее в самом понимании изобретательности: это не тот фактор, который учителя и управленцы могут напрямую вычислить и оценить, но нечто, что обязательно проявится в нужную минуту. Реально ли прокачать креативность? Креативность не возникает из ниоткуда. Ее определяют качество знаний, кругозор и интеллектуальная гибкость. В этот же список стоит добавить среду, в которой человек рос и живет. Но полагать, что задатки изобретателя даются нам при рождении – неправильно. И тут придется обратиться к еще одному понятию, которое успело набить оскомину в не меньшей степени – к мотивации. Именно мотивация – та самая движущая сила, которая пробуждает наши творческие центры и заставляет мыслить «в разные стороны». Хочешь достичь того самого минимализма в интерьере – хорошенько подумай над системой хранения того, от чего отказаться не получается. Чем больше мы можем предложить разных вариантов решения проблемы, тем больше шансов натолкнуться на нечто оригинальное. Но умножать идеи недостаточно – нужно еще менять ракурс рассмотрения проблемы, «угол атаки». Как же развить креативность? Вот упражнение, которое можно применять в разных областях. Кстати, этот метод использовал Уолт Дисней при создании своих фильмов. У вас есть три роли: «мечтатель» (генерирует идеи), «реалист» (ищет возможности для реализации задуманного) и «критик» (оценивает осуществимость идеи и обозначает ее уязвимые места). В центре большого листа графически обозначьте главную проблему. От нее, как от ствола дерева, нарисуйте ответвления – связанные с ней идеи. Это «дерево ассоциаций» должно разрастись настолько, насколько это необходимо для решения поставленной задачи. Дальше проблему надо буквально перевернуть с ног на голову. Вопрос ставится так: что я должен сделать, чтобы точно не достичь цели? А затем все собранные идеи нужно преобразовать в противоположные. По материалам Quartz.com, Psychologies

Полностью Культ креативности. Как ее воспитать и почему мы становимся менее изобретательными
Top