Замок Любарта чи Луцький замок. Як правильно називати головну пам’ятку міста

У 2026 році Луцьк відзначає 941-шу річницю з часу першої писемної згадки. Одним із його головних символів залишається пам’ятка в самому серці старого міста, яку лучани звикли називати по-різному — Луцьким замком або замком Любарта.

Обидві назви широко використовують у повсякденному житті, туристичних матеріалах та медіа. Втім, вони мають різне походження. То як історично коректніше називати головну пам’ятку Луцька?

Просто «Замок»

Як пояснює краєзнавець Олександр Котис, офіційна назва пам’ятки не містить ані слова «Луцький», ані «Любарта». У Державному реєстрі нерухомих пам’яток України вона записана просто як «Замок».

«Луцький він чи волинський, чи ще якийсь інший — питання географічної перспективи. Для немісцевих — звісно, луцький», — зазначає історик.

Назва «Замок Любарта» походить із праць істориків та дослідників середини 19 століття і згодом міцно закріпилася серед людей. Її пов’язують із князем Любартом, за правління якого розпочався перший масштабний період мурованого будівництва фортеці.

Водночас Котис наголошує, що, на його думку, назва може залежати від контексту. У пам’яткоохоронній та науково-проєктній документації варто використовувати офіційну назву «Замок». У побуті та для ідентифікації поза Луцьком обидва варіанти можна вважати зрозумілими.

Не лише Любарт

Історикиня та начальниця відділу з науково-експозиційної роботи музейного простору «Окольний замок» Оксана Штанько розповідає, що назва «Луцький замок» має давнє документальне підтвердження. Детальні описи Верхнього та Нижнього замків зустрічаються у ревізіях та люстраціях (описах) 16–17 століть. У цих документах фортецю називали Луцьким замком — так само, як Володимирський, Кременецький чи Житомирський замки.

«Замок справді належав Любарту, тому таке іменування не є хибним. Однак він був не єдиним правителем, за якого замок розбудовували. Його ініціативу продовжили великі князі литовські Вітовт і Свидригайло», — зауважує Штанько.

Зважаючи на документальну традицію та історію будівництва фортеці, історикиня вважає доречнішою назву «Луцький замок».

Державний замок

Історик та краєзнавець Петро Троневич також вважає, що пам’ятку варто називати Луцьким замком. На його думку, важливим тут є статус самої споруди.

За словами історика, Луцький замок був державним, а не приватним замком князя Любарта. Саме тому його доцільніше називати за місцем розташування.

«Усі замки поділялися на державні і приватні. На території Великої Волині нараховувалося десь близько 150 замків, із них лише 10% були державними, а решта — приватними. Приватні замки можна називати іменними, наприклад, замки Острозького в Дубні, Острозі чи Старокостянтинові. А державні будувалися за державні кошти, і їх краще називати за іменами міст», — пояснює Троневич.

Символ міста

Начальниця управління туризму та промоції міста Катерина Мойсіюк звертає увагу на зв’язок замку із містом. За її словами, така назва сприяє впізнаваності Луцька.

«Називаючи замок Луцьким, ми підтримуємо стійку асоціацію споруди з містом і підкреслюємо, що він пов’язаний не лише з іменем одного з його фундаторів, а й є головним символом Луцька», — розповідає Мойсіюк.